Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ясн 582 ятр голову, він уважно дивився на Сергія великими ясно-сірими очима (Козач.)]. яснота 1) ясность; светлость; разг. светльїнь; яркость [Ввібравши в себе погожість і ясноту сонячного дня, воно [село] виглядало, як дівчина-красуня (Цюпа); її оригінальна українська краса, її чорні брови, блискучі очі, рум'яні щоки при білім уборі дуже разили., яснотою красок (Н.-Лев.)]; 2) ясность; чистота [Саме цілісність натури Леночки вселяла в серця солдатів ту ясноту, яка окрилювала їх найбільшою життєвою силою — вірою у все те, за що віддають і кров свою, і навіть життя (Вітчизна, 1958, 8)]. Ср. ясний 2,4. ясно-червоний ярко-красннй [Люцина знайшла не дуже модну сукню, ясно-червону, без жадних квіток (Н.-Лев.)]. ясночолий позз. яснолйкий, светлолйкий [Привіт вам, юнаки й дівчата ясночолі! Хто в комунізму світ господарем ввійде, Той слово радісне у споминах найде І скаже з гордістю: я був у Комсомолі (Рил.); Грій же, сонце, світле, ясночоле, Батьківщини рідну широчінь! (Дор.)]. яснуватий светловатьій. ясокір, -кора обл. см. осокір. ясочка, ясонька ласк. разг. 1) (в обращении к женщине) солньшіко; разг. ягодка; фольк. светик, касатка, касатушка, лапушка, ле- бедка, лебедушка; уст. ясочка [С є р б и н голубить її: Моя ти ясочко, козочко моя чорнобривая, чарівниця моя ясноокая!.. (Вас.)]; 2) (в сравнении) солньїшко; (о краси- вом — еще) цветочек; (о живом, веселом— еще) ласточка; (о нежном, ласковом — еще) ласочка; (о глазах) звездочка; при глаголах переводится также соответствующими на- речиями: весело, радостно, [весь] сияя и т. п. [Йому знай привиджувалась Галя, весела, як ясочка (Мирн.); Оксана: Таточку, ви ж мене любите... Панас ухми- ляється: У, ти вже, як ясочка! (Кроп.); Як ясочки, грають Марусині очі (Греб.); Дівчина уродлива, Рум'яна та й жартівлива, Оченьки, як ясоньки (народна пісня); Захилившись за матір, щоб батько не бачив, як ясочка, дивилась [Маруся] на свого Василечка (Квітка)]. Ясси (род. Ясс) Яссьі. ясський ясский. ястичний риб. ястьічньїй [Найбільш поживною і смачною закускою є чорна ікра осетрових риб (зерниста, паюсна, пастеризована, ястична) (Укр. страви)]. яструб, обл. ястріб ястреб [Рудий яструб, степовий розбійник, знявся вгору і закружляв над полем (Донч.); Плив гбрдо ястріб в лазуровім морю, Широко круг за кругом колесив (Фр.)]. яструбеня, -няти, ласк. яструбенятко ястре- бенок. яструбець, -бця уменьш. ястреббк. яструбиний ястребйньїй. яструбок, -бка 1) уменьш., ласк. ястреббк І Жваво і прямо пролетів у вишині запізні- лий яструбок, поспішаючи до свого гнізда (перекл. з Тургенева)]; 2) ав. разг. ястреббк [Десь х піднебессі, далеко-далеко, аж десь, аж он там, поза хмарами, реве на яструбкові мотор (Вишня)]. яструб'я, -б'яти, ласк. яструб'ятко ястребе- нок. ясувати (ясую, ясуєш) уст., позз. 1) об-ьяс- нять, разьяснять [Артист, а не актор, Не шкодував ти фарб розкішної палітри, І навіть гультяїв змовкав бездумний хор, Коли ти ясував закон метафор хитрий (Рил.)]; 2) (що, про що—показьівать) обнаруживать (что); книжн. являть (что) [Неофіт- р а б: ..Все ваше милосердя наче латка на ветоші злиденного життя і тільки гірше злидні ті ясує (Л. Укр.); Всі вони (сценічні образи] з своїми одмінними ознаками., ясують нам про велику Вашу силу перво- рядного артиста (Мирн.)]. ясько см. ясик. ятаган ятаган [Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки і набористе сідло (Стор.)]. ятел (род. ятла), ятіл (род. ятла), ятіль (род. ятеля) обл. см. дятел. ятерець, -рця разг. см. ятірець. ятерйна см. ятір. ятися: ялося обл. следует, годйтся; (прилично) подобает, к лицу, разг. пригоже; прош. ер. следовало, годилось, подобало, к лицу бьіло, пригоже бьіло [Чи ялося свиням на росу ходити? (Ном.); Кінь раз каже до ослюка: «..Де ж мені двигати тягарі, коли мені ялося у колясці брикати?» (Март.); Уходив [Петро] у сільських дівчат за якогось недоступного героя, на якого не ялося їм підносити очей (/Соб.)]. ятіл, ятіль см. ятел. ятір (род. ятера), разг. ятерйна мережа; обл. вентерь [Усю торішню зиму Рибалка ятером ловив в тій річці рибу (Греб.); В полудень на ставу Рибалки щук ловили в ятерину (Мал.)]. ятірець, -рця уменьш. мережка; вентерь [Кожен вечір на лимані ставив [дід] ятірці, ранком трусив рибу і тут же її продавав грабарям (Ле)]. Ср. ятір. ятка 1) палатка; уст. ятка [Тим часом ходить [Парася] попід ятками й купує подружкам барвисті стрічки (Янов.); Нема тих яток, що продають рідних маток (прислів'я)]; 2) (жилище) редк. палатка; (из жердей, укритих ветвями и т. п.) шалаш [Скільки видно, таборяться по пісках наїжджі, біліють ятки та намети (Гонч.); Декотрі рибалки поставили для себе очеретяні ятки (Н.-Лев.)]. ятковий палаточньїй. Ср. ятка 1. ятлик уменьш., ласк. от ятел [В гайку червоноголовий ятлик свистів уже зовсім по-весняному, голосно й заливисто (Ільч.)]. яточка уменьш., ласк. от ятка [Я куплю, я зроблю Яточку під тином; Торгувать, шинкувать Буду чарочками (ІПевч.)]. яточник торговец. яточниця торговка. ятрити (ятрю, ятриш) 1) (рану) растравлять, растравливать, бередйть; разг. вередить [Я хтів показати, яка ти сильна, а писав, як я гину з любові до тебе... І се ще гірше ятрило мою рану і не давало ні забуття, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)