жив 604 заб [Василь Петрович] всяку живину, ..як тільки потрапить до нього якась лісова тварина чи птах — через коротенький час стає ручною (/Гоп.)]; 3) обл. животное; (о крупном домашнем разе, — ещ'е) животина, скотина. живитель, -теля спец, [растение-] хозяин [Молочай є проміжним живителем іржі зернобобових та бобових трав (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. живописання книжн. живописание [Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль [у Л. М. Толстого] (Рад. літер., 1961 у 1)]. жироїд разг. живоглот, мироед [Митро- х в а н: ..А хто ж за куму? Василь: Степанида шинкарева. Митрохван: Що це ти, Василю, вже меж жироїдів забираєшся? (Кроп.)]. життєлюб, життєлюбець, -бця жизнелюб, жиз- нелюбец [Коли ви, шановний читачу, життєлюб і коли ви хочете побачити життя в його найвищому вияві — вийдіть ранком літньої днини в поле, прислухайтеся до кожного звуку, до кожного шелесту. Все тут живе (Збан.); Скільки світ життєлюбців тих зна, Що йому безкорисно всі сили Віддали (Воскр.)]. життєлюбний жизнелюбйвьій [Ти [композитор] — в радісному, вільному злитті З піснями тих, могутніх, життєлюбних (Бажай)]. життєлюбство жизнелюбие [В ній [«Енеїді» Котляревського] відтворено могутню життєву силу українського народу, його мужність, ..життєлюбство, нескориму волю до свободи (Рад. літер.у 1957у 6)]. життєствердження жизнеутверждение, утвер- ждение жйзни [Література соціалістичного реалізму — література життєствердження (Вітчизнау 1958, 8)]. життєтвбрчий книжн. жизнетворньїй [В своєму романі Олесь Гончар на матеріалі Великої Вітчизняної війни показав., життє- творчу суть нашого державного устрою (Рад. літер.у 1949у 11)]. життєтворчість, -чості жизнетворность [Вперше в історії людства будується суспільство, де краса опромінює своєю сонцесяйною принадністю всі прояви життєтворчості народу (Мист.у 1961 у 5)]. за ба ну вати, -ную, -нуєш обл. затосковать, загоревать; фольк. затужить [Гриць за- банував за першою небіжкою (Март); Забанував-заплакав важко Банович Стра- хиня, прочитавши материне письмо забара 1) промедление, задержка; разг. проволочка, заминка [Всяка ж забара дасть Богуну змогу стягти потуги, скріпитися силою (Стар.)]; 2) (о неповоротли- еому медлительном человеке) разг. увалень, тюлень; (силінее) мямля [— Що ти там житяний 1) разг. нз ржаной солбмьі; из ржа- ньіх колосьев; ржаньїх колосьев (род. п. от ржаньїе колосья); (иногда) ржаной [Дала йому мати житяную пужку (Етн. мат.); В Альбертхолі «Полюшко» співали. Наше поле в золотій стерні Залягло безмежне серед зали, Розгорнувши копи житяні (Воронько)]; 2) обл. с прймесью ржи [Гарна була в його пшениця [на полі], тільки житяна (Черк. у. — Сл. Гр.)]. жіноцький разг. женский [Тонкі жіноцькі голоси зливались гарно й до ладу з чоловічими в піснях великоруських й українських (Н.-Лев.)]; см. ещ'е жіночий. жіночість, -чості женственность [Єлизавета [у драмі «Дон Карлос»] у виконанні Н. Уж- вій була жінкою великої волі, тонкого розуму, сповнена гідності й благородства, поєднаних з надзвичайною жіночістю й ніжністю (Мист.у 1955у 6)]. жмінка, жмшька обл. см. жменька. жмуття собир. пучки; охлопье, охлопья; клочья; связки; комья [Волосся [о. Вар- лаама] валялося жмуттям і по всьому вівтарю (за що йому від матушки перепадало) (Ільч.); Санько першим зсунувся [з скирти] додолу, за ним сповзло його військо [хлопці], тягнучи за собою жмуття прілої соломи (Авт.)\. Ср. жмут. жнивар, -ря жнец [Нинішній хлібороб — це господар найродючішої в світі української землі.. Це сівач і жнивар усього прекрасного на оновленій соціалістичній землі (Цюпа)]. жнивовйще жнивье; обл. жнива, жниво [Ліворуч від колони розірвався на жниво- вищі снаряд, за ним ліг другий (Гонч.)]. жнивування жатва, уборка хлеба; обл. жнива, жниво, жнивье, жнитво [В цей день Гаркушині заробітчани працювали далеко від табору, уже на жнивуванні (Гонч.)]. жовпяр, -ра обл. см. жовнір. жовтецеві, -вих бот. сущ. лютиковьіе [Для родини жовтецевих у цілому характерним є явище нормального подвійного запліднення (Укр. бот. ж.у 1960, ХУІІу 6)]. жовчокам'яний: ^на хвороба желчно- каменная болезнь [Іноді при жовчокам'яній хворобі доводиться вдаватися і до оперативного лікування (Наука і життя, 1956, 12)]. шукаєш? — втрачаючи останній терпець, загорлав архієрей. — Папір, — ..озвався монах. — Папір, ваше преосвященство. —Що за папір, забаро ти чортова, прости господи?! (Ільч.)]. забарвленість, -пості окрашенность, окрас- ка [Образність вислову, абстрактна лексика мають у Брянського свою індивідуальну, типову для нього забарвленість (Мовозн.у 1948у VI)]. забарювати, -рюю, -рюєш разг. задерживать [Інтереси війни, а з того й вітчизни потре- З
|