Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
заб 605 зам бують не забарювати тут війська, а лишить задля нагляду хіба одну яку кору- гов (Стар.)]. забарюватися, -рююся, -рюєшся см. забарятися. за благословитися: явилося на світ безл. разе, начало светать, начало рассветать; забрезжило, забрезжилось [Молодь вп'яла очі в Голосова і не помічала, що уже на світ заблагословилось і на краю неба заграла срібна світова зірка (Дн. Чайка)]. заблуд, -ду заблуждение; ошйбка [Він на світанку літ своїх Був жертва пристрасті без тями І серця заблуд ів палких (перекл. Рильського)]. забудькуватість, -тості забьівчивость [Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість (Загр.)]. завантажувальний загрузочньїй [Вони [сталеплавильники] переустаткували завантажувальні машини (Рад. Укр., 1959, IV)]. завершеність, -ності завершенность, закон- ченность [Вражає завершеністю форм і продуманою композицією висічена з кам'яної солі каплиця 1700 року (Дмитр.)]. завйсно предик. обл. завидно [Стане трохи мені й завйсно, і жаль мене бере (Н.-Лев.)]. за вряд нар. обл. подряд [От переписував хтось «Лихий попутав». Хоч би тобі одна стрічка починалася з красного боку, — все завряд до самого кінця (Мири.)]. зашикати, -каю, -каєш разе. 1) закричать; (заговорить — шумно, преим. о многих) разг. загалдеть [Лопотіло торішнє листя під сотнею копит, тріскалося галуззя, і раптом по-турецькому загойкали збройні вершники (Ле)]; 2) (кого) криком запу- гать; сбить с толку [Боринця обступили з усіх боків. Його затюкали, загойкали, зробили людським посмішищем (Чорн.)]. за господа рюватися, -рююся, -рюєшся разг. захозяйничать; (прочно разг. — ещ'е) обо- сноваться (ще) [Тут поклав собі хату, тут загосподарювався — двадцять два морги поля засіяв і засадив. Має велике господарство, увесь господарський інвентар — і те все мав би покидати? (Круш.)]. за датку вати, -кую, -куєш (що) обл. дать задаток (за что) [Коли [Білицькі] верталися, могли вже всім розповідати, що задатку- вали хату (Круш.)]. задимлення спец, задьімление; (состояние — ещ'е) задьімленность [Специфічними факторами, які негативно впливають на розвиток рослин у Криворіжжі, є певне задимлення і запилення повітря (Укр. бот. ж., 1961, XXIII, 1)]а задобрювання задабривание [Юрко, стаючи на хибну стежку задобрювання брата коханої дівчини, накинув Микитці на плечі свою куртку — під тим виглядом, що вона йому заважає (Янов.)]. задосить нар. достаточно; (в избитке) более чем достаточно, разг. предостаточно [Увагу його вабили не річка і не веселі забави товаришів, а книжки, яких було задосить у тісних низеньких кімнатах його дому (Риб.)]. за є дно нар. обл. 1) вместе; разг. разом [Всі гомоніли за є дно (Смол,)]; 2) (всегда) постоян- но; разг. все [Всі вони [школярі] під час того шкільного року за є дно робили собі блискучі надії, як то буде гарно, як вони увільняться від щоденних різок (Фр.)]. зайчатина зайчатина [Поснідавши зайчатиною, нашпигованою салом і часником, Коропов вийшов на подвір'я (Земл.)]. закаблук 1) см. т. II; 2) каблук [Коли б тобі ще червону сукню та черевики на тоненьких закаблуках, то хоч і зараз до вінця (Н.-Лев.); Це була мідянка. В одну мить я розчавив їй закаблуком голову... ¦(Досв.)]. закільцювати, -цюю, -цюєш 1) (окружить) окольцевать; 2) (о птицах; о деревьях) спец, закольцевать, окольцевать [При запровадженні індивідуального обліку продуктивності птиці племінної ферми необхідно закільцювати колодок до початку їх несучості (Птахівн.)]. за кільцьований 1) окольцованньїй [Найбільше радувало, що до закільцьованого колонадами лісів Городища простягнулися проміння зв'язку і рідні руки нескореного міста (Ст.)]; 2) закольцованньїй, окольцованньїй [Випущені на волю, закільцьовані птахи продовжують вести свій звичайний спосіб життя (Наука і життя, 1960, 3)]. Ср. закільцювати 1—2. закільчитися, -читься дать ростки, пустить ростки, прорастй [Казали колись, що його [В. І. Леніна] обличчя Змалюють століття в новім портреті, Як зійде бойовищ важке многоріччя і рута закільчиться на планеті (Мал.)]. заклинювання заклйнивание. заклопбтання редк. озабоченность; (сильнее) беспокойство; (чувство неловкости) сму- щение [Обличчя його на цей раз було повите не стільки скрухою, як заклопотанням (Смол.); На її лиці не видно було ані сліду заклопотання (Фр.); Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь час сидів мов на терню і не знав, де подітися з заклопотання (Фр.)]. заколядувати, -дую, -дуєш втн. 1) начать колядовать; 2) поколядовать [Наші колядники все ще бігали та відшукували, кому б заколядувати (Мирн.)]. закратований обл. см. заґратований. закратувати, -тую, -туєш обл. см заграту* вати. закультивувати, -тивую, -тивуеш с.-х. закуль- тивйровать [Я теж не байдики удень бив. Десяток гектарів пару закультивував, 115 процентів норми] (Головко)]. закущитися, -щйться закустйться [Осінь тепла. Коли б посіяти жито, ще б встигло зійти і закущитися (Чорн.)]. залисина залисина; разг. залйза, взлйзина, взлйза [В одному купе з ПІ у рою їхав літній політрук-піхотинець із залисинами на випуклому лобі (Гонч.)]. заліснення спец, облесение [Заліснення пісків і ярів — дуже трудомістка робота (Колг. Укр., 1961, 11)]. замашисто нар. разг. размашисто. замешкувати, -кую, -куєш, замешкати, -каю. 39—1402 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)