Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
вам 606 зас -каєш обл. 1) проживать (несоверш.); поселяться, поселиться [Він надіявся, що ось — і зможе замешкати враз із своїми діточками в Перемишлі (Круш.)]; 2) (только несоверш, —что) занимать [3 своїми господарями я сидів у кухні, а дальші дві кімнати замешкували якісь панночки (Стеф.)]. замилити: ~ти очі разе, неодобр. вте- реть очки; (похвастаться) пустить пьіль в глаза [Мовчання., було ще однією спробою замилити всім очі (Шовк,)], замовляти, -ляю, -ляєш, замовити, -влю, -виш 1—2) см, т. II; 3) разе, заговаривать, заговорить; (только соверш.) сказать [—Костянтину Петровичу моє шанування! —любенько замовив Проценко (Мирн.); Вона., не посміла замовити панії, що вона одна не встигне справитися і в горницях, і біля печі (Мирн,)]; ^ти до кого заговаривать, заговорить с кем; (соверш, — ещ'е) сказать кому [Чи стрівався він з простим чоловіком на вулиці — замовляв до нього його мовою, викав, ішов рядом, не боячись огудки (Мирн,); — А папа дуже журиться, що книжка пропала! — замовила я до Марти (Мирн,)], вамороаь, -зі 1) йзморозь [Ранками аж біло ставало від заморозі (Крот); Легенька заморозь бадьорила людей (Ле)]; 2) на- мерзший лед (на оконном стекле) [Дивиться в поле, через царину, прохухавши заморозь на склі (Барв.)]; 3) обл, мороз; перен, хблод [Заморозь ще міцно тримала, а там, де не було снігу, чорніла грудкувата земля (Кобр.); [Данте], ведений важкою життєвою конечністю, спускається все нижче й нижче, туди, де панують пожежі диких пристрастей, закони скажених намірів, огидливості злочинів і нестерпна заморозь розпуки (Фр.)], вамужжячко ласк. от замужжя [Не травиця ноги спутала, Не росиця очі вибила: Спутало мене замужжячко, Невірне моє подружжячко (народна пісня)], занизування один из способов вьішивания [Я їй вишиваю сорочки, учу, як мережки шити, вербову лиштву, занизування (Мирн.)]. за назувати, -зую, -зуеш вишивать «з а н и- з у в а н н я м» [їй з думки не сходила «лісова дівчина», вона її всякими нитками занизувала і вже вигаптувала в уяві славну невістку (Земл.)], заночовувати, -новую, -чбвуєш заночевьівать [Місяць минув вже від того часу, як виїхав муж пані Іванни до Відня до парламенту, і Аглая Феліцітас навідується частіше до своячки Іванни, а часом і заночовує там (Коб.)]. заобрійний подз. находящийсяза горизонтом; далекий, дальний [Щодень все глибше сонячне цебро В заобрійний колодязь опускалось (Вире.); Коли сонце спустилося нижче, хмара посунулася на Київ, гнана заобрійними д вітрами (Янов,)], запасчйна разе, см. запаска. запиватися, -ваюся, -вавшся 1) страд, з, см, т. II; 2) (пьянствовать) напиваться [Щодня вона напивалася в корчмі з Юрою (Коцюб,)]. вапиленість, -ності, запилення запьіленность і [Для дальшого поліпшення умов праці, зниження виробничих шумів, запиленості заводу на вільних площах території заводу провести додаткове озеленення (Наука і життя, 1961, 11); Специфічними факторами, які негативно впливають на розвиток рослин у Криворіжжі, є певне задимлення і запилення повітря (Укр. бот. ж,у 1961, XVIII, 1)], запилення1 см, т. II запилення. запилення2 см, запиленість, запилювач опьілйтель [У природних умовах самозапилення [у рослин родини жовтецевих] часто відбувається в несприятливу погоду при відсутності запилювачів (Укр, бот. ж., 1960, XVII, 6)]. записник (род, записника) разе, записная книжка; блокнот [Я вийняв записник, олівець і почав нотувати свої думки (Смол.); Ласкаво записав собі [радник] моє імення в записнику, обіцяв пам'ятати (У. Кравч.)], записничок (род. записничка) уменьш. разе, записная книжечка; блокнбтик [Іван Федорович знову вийняв записничок і занотував (Смол.)]. запізнаватися, -наюся, -наєшся, запізнатися, -наюся, -наєшся разе, знакомиться, познайомиться; (счем—обично) ознайомляться, ознайомиться [Іван: ..Чи ти пам'ятаєш Петра? Ти з ним у городі запізналася. Галя: Пам'ятаю (Самійл.); Дуже мені хочеться запізнатись з такими творами, як «Захар Беркут», «З вершин і низин» і др. (Коцюб.)], запримічати, -чаю, -чаєш разе, замечать; разе, примечать [Пані Міхонька зразу немов і не запримічала Бориса (Фр.)]. запрошати, -шаю, -шаєш уст. см. запрошувати, запрошатися, -шаюся, -шаєшся уст. см. запрошуватися. запуск1, -ку запуск [Близькі вже до здійснення грандіозні завдання міжпланетних польотів, перші кроки яким прокладає запуск штучних супутників землі (Наука і життя, 1957, 12)]. Ср. запускати1. запуск2, -ку с.-х. запуск [У цей час більшість корів була в запуску (Коле. Укр,, 1956, 6)]. заробітчанка дорев, девушка, реже женщина, нанимавшаяся на сезонную работу [— Ось ви не гарячіться, дівчатка, не засмикуйте свого отамана, — спокійно стримував він заробітчанок (Гонч.)]. зарунитися, -ниться закустйться [Коли сходи зарунились, тисячу найбільш кущистих із них я обережно., пересадила на грядку (Донч,)]. заручник уст. заложник [Пан коронний гетьман відпустив одного з козацьких представників на Січ з відповіддю, а інших затримав як заручників (Тулуб)]. за ряд ник спец, зарядчик. засновок, -вку 1) см. т. II; 2) (создание) уст. разе, основание [Фантастичною мусимо назвати думку Трещаківського — починати засновок театру від набирання «спосібних» акторів (Фр.)]. застигання застьівание [Збиту ябчанку викладають у форми і ставлять на лід для |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)