Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зас 607 зву застигання (Укр. страви)]. Ср. застигати1. застиглість, -лості неподвйжность [Від неокласичної холодності, застиглості, від традиційних метрів, в які він замикав свої почуття, поет [М. Рильський] все частіше звертається до більш динамічних ритмів (Іст. укр, літ.)]. затемна нар. затемно; до рассвета [Прокидалися [в'язні] дуже рано — ще затемна (Збан.)]. за чохкати, -кає запьіхтеть [В німій тиші нервово зачохкала машина на катері (Панч)]. зблискування взблескивание; поблескивание; сверкание [Хоч Пантелеймон Гаврилович високо цінував досвід передовиків, але він був переконаний, що розпорошеного зблискування окремих алмазів, розкиданих по безмежній Україні, сьогодні мало (Руде нко)]. Ср. зблискувати. зблиснути, -пе взблеснуть, блеснуть; (ярко втихнуть — еще) сверкнуть [Раптом зблиснуло на річці, загуркотіло "громово— чиясь нетерпляча рука з того боку підпалила бік- фордів шнур (Гонч.)]. збоку нар. 1) см. т. II; 2) (в некотором отда- лении) в стороне - [Диякон відстороняє клієнта, той покірно стає збоку (Л. Укр.); Збоку од шляху дві дикі груші тремтіли дрібненьким листом у ранішнім холодку (Коцюб.)]. зборкати, -каю, -каєш (кого) подрезать крьілья (кому); (перен. — еще) укротйть (кого), усмирить (кого); (заставить повиноваться) прибрать к рукам (кого) [Чи совам зборкати орла? Чи правду кривді подолати? (Рил.)]. зборювати, -рюю, -рюєш побеждать, одоле- ^ать; уст. бороть [Павло., навчився в матросах перемагати стихію, зборювати сліпі сили природи в морі і виходити переможцем у який завгодно шторм (Куч.)]. зверхній 1) см. т. II; 2) вьісокомерньїй, надменньїй; (мяече — иногда) горделйвьій; (вьіражающий неуважение) презрйтельньїй, пренебрежйтельньїй [Коли б Тарас не був такий захоплений думками про насту ппу зустріч дома, то помітив би якийсь недбалий, зверхній тон у голосі цього пасажира (Ткач); В його очах, ледь розкосих, спалахнула зверхня насмішкуватість (Ю. Бедз.)\; 3) (неглубокий, несерьез- ньій) повсрхностньїй, оегльїй [Не зверхнім оглядом треба міряти вартість усякої речі, але треба заглядати всередину, чи там сховано щось вартне чи погане (Фр.)]; 4) разг. вьісший; часто переводится наре- чием свмне [Куди пливуть? ..Ніби якась зверхня сила водить по морю їхню сліпу., ескадру (Гонч.)]. зверхність, -пості 1—2) см. т. II; 3) вьісоко- мерность, вьісокомерие, надменность; горде- лйвость; презрйтельность, [презрение, пре- небрежйтельность, лренебрежение [Він з властивою йому зверхністю похвалив роботи Сергія, але не міг не зауважити, що юнак він не дуже цікавий (Коп.); Мінялись хазяї, але не мінялася опаска і недо- ріра, настороженість і зверхність, бридливість і холод, гнів і злоба в тих очах, що завжди нагадували йому: «За що ж ми тобі гроші платим?» (Ст.)]; ср. зверхній 2. зверхньо нар. 1) свьісока; надменно [Нона 6а- силівна.. до мене ставилася хоч і зверхньо, однак дружньо (Чаб.); Наполеон зверхньо зиркнув на посла і повчально пояснив, що істина і справедливість на боці того, в кого більше батальйонів (Кочура)]; ср. зверхній 2; 2) новерхностно, бегло, мельком [Я пристаю на те, щоб показати., деякі ділянки моєї роботи, даю вам змогу зверхньо оглянути мої володіння (Смол.)}; ср. зверхній 3. звйнність, -ності обл. ловкость; (бистрота— еще) проворство, разг. прьіть, прцткость, шустрость; (в делах— еще) изворотливость, разг. оборбтливость, оборотистость [Де- не-де хвацько підскакувала срібна рибка, немов чванилася своєю з винністю (Козл.); Майстер Віганд, тесля.. Видко по ньому, що він собі на умі, скрізь свого досягне хитрощами, звітністю або й просто напосидливістю (перекл. Л. Українки)]. звинуватити см. звинувачувати. звинувачення обвинение [Юрій: ..Вона зараз гукає, що революція не скінчена, і закликає до боротьби. І згадала про нас, але тільки для того, щоб кинути нам в обличчя звинувачення у ваганні і зраді (Сміл.)]. звинувачувати, -чую, -чуєці, звинуватити, -вачу, -ватині обвинять, обвинйть; (песо- верш, иногда — еще) винить [Керівник кафедри Куцевич.. звинувачував Нерчина у політичній обмежепості, в діляцтві, в зарозумілості (Риб.); Невже він виправдає Катрусю й звинуватить Павла? (Куч.)]. звичаєм нар. обнчно, обьїкновенно [Стислість, із якою звичаєм оповідається, повинна мати межі (Янов.)]. звільнюватися, -нююся, -нюєгася см. звіль* нятися. звуглений обугленньїй [Спудей, обминувши опалений причілок, побачив на почорнілій траві, поміж звугленими колодами, купу обгорілого лахміття (Ільч.)]. звуглілий обуглившийся [А на ранок зі сходу в село заступає піхота, б'ють гармати округ і, па весь піднімаючись зріст, у знайоме село, у звуглілі та чорні ворота Коломийченко входить (Голов.)]. звуглити см. звуглювати. звуглитися см. звуглюватися. звугліти, -ліє обуглиться [її серце вже звугліло від туги за ним (Вільде)]. звуглювати, -люю,. -люєш, звуглити, -лю, -лиш обугливать, обуглить. звуглюватися, -люється, звуглитися, -литься обугливаться, обуглиться. звуковідтворення звуковоспроизведение. звуко-літерний лингв. б уквенно-звуковбй [Стародавні греки вперше склали звуко- літерний алфавіт, який став основою для створення як латинського, так і слов'янських алфавітів (Наука і життя, 1958, 4)]. звукопоглинання спец, звукопоглощбние. звукопоглинаючий спец, ввукопоглощ&ющий. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)