Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
згн 608 зне згнущатися обл. см. знущатися. .згонббити, -блю, -биш обл. устрбить; разе. соорудйть; пострбить [Двоє тут із бур'яну Курінець такий, що й ну -* Згонобили {Манж.)]. -згубливо поьз. пагубно [Коли б ся невеличка., інтелігенція заплуталась у клерикалізмі, ..то се ^уло б дуже погано і згубливо для країни (Л. Укр.)]. здавну, здавня нар. обл. см. здавна. з дару вати, -рую, -руеш разе, подарйть; (с благотворительной целью) пожертвовать [Вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати; черниці, які милостиві, здарували їй щомога (Вовч.)]. здоровесенький уменьш., ласк. здоровенький [— Здорові були, тітко Горпино. — Ходіть і ви здоровесенькі, паноченьку, — озвалась баба Шумиха (Морд.)]. землепис, -су уст. география; уст. земле- описание [Історія, хазяйство, ..землепис, політична економія, зоологія.. Зо всього знає дядько потроху (Коцюб.)]. землянин (житель Земли) землянин [От і Земля! Рідна, отча Земля! Навряд чи хто із землян може відчути до неї, своєї мате- рі-годувальниці, таку синівську любов, як ті, хто відривався від неї на кілька діб (Рад. Укр., 1962, IX)]. зичити1 см. т. II зичити. зичити2, -чу, -чиш (о деньгах и т. п.) обл. 1) (у кого) занимать, брать в долг, брать взаймьі; разг. одалживать; 2) (кому) одал- живать, одолжать, давать в долг, давать взаймьі [Є у нас у місті каса, що зичить людям гроші (Март.)]. злетіти (злечу, злетиш) 1—2) см. злітати1; 3) (о времени: миновать) пролететь [Не зглянулась, як ще місяць злетів (Мур.)]. зліцитувати, -тую, -туєш обл. продать с аукцибна [Одразу пригадав [Іван]., тісне подвір'я, і п'яного возного з паперами в руках, і бризкаючого слиною шинкаря, що зліцитував за борги хату і грунт Прача {Кол.I зложища уст. залежи [Пан Мамай на тую могилу дуже вповав, бо Іван Іваненко саме там сподівався знайти селітряні зложища (Ільч.)]. злягати, -гаю, -гаєш, злягти (зляжу, зляжеш) 1—4) см. т. II; Ь)(ненадолго — только соверш.) разг. прилечь [Уляна злягла над ним [Івасем], обпершись однією рукою об піл, і не спускала очей з нього (Мирн.)]; 6) (склоняться) поникать, поникнуть, сникать, снйкнуть; (о траве и т. п.— еще) прилечь, полечь [Ідуть дощі — густі хлющі, Почався листопад. Злягли хвощі (Воронько)]] 7) (под дсйствием тяжести) опускаться, опуститься; оссдать, осесть; (о тишине и т. п.) лечь [Покрівля, правда, старувата, злягла, зеленим мохом узялася на північному причілку, та ще б перестояла зиму (Цюпа); Хмельницький ступив крок уперед. Напружена тиша злягла на майдан (Риб.)]; 8) (прекраіиа- ться, слабея) сникать, снйкнуть [Ущухло вогнище, злягло (Мал.)]. змертвінпя омертвение [Явище, відоме в науці під назвою регенерації, полягає у самовідновленні ураженої тканини людського організму і являє собою одну з форм активного опору тканини, коли їй загрожує змертвіння та наступна загибель (Наука і життя, 1961, 1Ї)].\ змирщина разг. мировая; примиренне; пити ^>ну пить (вьшивать) мировую [І в найтяжчі хвилини [Марко] не згинався., перед своєю нелегкою долею і не пив із нею змирщини (Ст.)]. змично-щілйшіий: ~ні приголосні лингв. смьічно-щелевьіе согласньїе [Змично- щілинні приголосні — приголосні звуки, яким властива змична і щілинна артикуляція (Словн. лінгв. терм.)]. змізкувати, -кую, -куєш разг. сообразйть; разг. смекнуть [Г о р п и н а: Як же це ви були лакеєм, а нарешті чередником стали? Павло: Спитай ти мене, то я, брат, і сам гаразд не змізкую, як воно скоїлося (Кроп.)]. змістити см. зміщати2. зміщати1 см, т. II зміщати. зміщати2, -щає и зміщувати, -щує, змістити, -тйть (в ком, в ч'ем) обл. вмещать, вме- стйть; заключать, заключйть [Хата простора, ясна, багато сонця може в себе змістити (Стеф.); Д.-Ж у а н: ..Ніякій дівчині, ніякій жінці не був я досі винен зроду! ..Я кожен раз давав їм теє все, що лиш вони могли змістити: мрію, коротку хвилю щастя і порив (Л. Укр.)]. змовницькії нар. заговбрщицки [Шульга, перехопивши його стурбований погляд, змов- ницьки підморгнув йому (Риб.)]. знада 1) соблазн, искушение, искус (уст.), обольщение [Овлур: Клянуся богом і отсим мечем, Що буду вірно я служить Овлуру І товариству, ..І жадні муки, ані жадні знади Мене не склонять до невіри й зради (Фр.)]; 2) (привлекательность) оча- рование, пленйтельность [Задихана, зворушена теплим прийомом, [Нелька] віталась з ними [гістьми] хапливо, одурманена солодкою знадою руху, галасу (Вільде)]. знебарвлення обесцвечение [Зелений колір, як правило, має скло, виготовлене на жовтуватому піску, що містить деяку домішку оксиду заліза. Для знебарвлення його доводиться вводити не більш як 2—5 грамів селену на 100 кілограмів скляної маси (Наука і життя, 1958, 10)]. знеболювання мед. обезббливание [Особливо хвилювали Миколу Івановича [Пирогова] муки пацієнтів під час операцій, які тоді робили без наркозу. Питання знеболювання стало для нього одним з найважливіших (Наука і життя, 1960, 11)]. знеболюючий прил. мед., фарм. обезббливаю- щий [На озброєння сучасної медицини стають все нові знеболюючі засоби, які є надійним і ефективним помічником лікаря у боротьбі за здоров'я людей (Наука і життя, 1958, 7)]. знекровитися см. знекровлюватися. знекровлення обескрбвление [Те, що робив Костецький, було тільки частиною заходів радянського командування, спрямо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)