Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
зне 609 вал ваниу на вимотування, знекровлення, перемелювання і потім, в ході вирішального руху вперед, остаточного знищення гітлерівських сил (Пере,)]. знекровлюватися, -люється, знекровитися, -виться обескровливаться, обескровиться [Руські чинили опір. Щоднини біля кожного оселища спалахував бій, і з кожним кроком просування вперед знекровлювалося Батиєве військо (Хижн.); Вони [банкіри] хотіли, щоб Радянський Союз знекровився, знесилів у боротьбі проти Гітлера один на один (Цюпа)]. знелюдніти, -ніє обезлюдеть [Наближалися фашисти; знелюдніло наше село. Кілька старих бабів тільки й лишилося (Вишня)]. знервованість, -пості нервность; нервничание [Піп стояв уже не з своєї волі — його приковував грізний княжий гнів та його надмірна знервованість (Ле)]. знервовано нар. нервно; нервиичая [Скільки разів бувало, що я різко, знервовано відповідала на якесь запитання, говорила тобі грубощі (Донч.); Лариса знервовано ходить по кімнаті, підходить до бокових дверей і приникає до них вухом (Мак,)]. знетерпелйвитися, -влюся, -вишся обл. поте- рять терпение [— Які ж бо ви! — знетер- пеливився отець Савчук. — Коли хочете заборонити вінчання свого сина з Тана- сієвою Марійкою і знаєте про якусь перепону, то мусите про неї сказати (Круш.)]. знетямлений исступленньїй; (от страха ит. а.) обезумевший, обезумельїй; разе. ошалельїй [— Захищайте князя! — Знетям- лені вірні гайдуки кинулися наосліп: захистити або вмерти (Кач.); Знетямлений Ланцкоронський поспішив пустити коня, вхопився обіруч за кригу і верескливо жалібно завив (Кач.)]. зпетямлено нар. исступленно; ошалело [В клубах вогню та диму чужі смаглюваті матроси знетяк лено рубають канати (Гонч.)]. Ср. знетямлений. зниділий разе, захиревший, захирельїй; разе. зачахший, за чахнувший [Чоловік худий і зниділий, але з природи кремезний та Івано-Франківськ, -ка Ивано-Франковск. івано-франківський ивано-франковский. іоносфера физ. ионосфера [Іоносфера — це верхня частина атмосфери, яка містить значну кількість вільних заряджених частинок (електронів та іонів) (Рад. Укр., 1958, IV)]. казарка 1) орн. см. т. II; 2) дпт. казарка [Величезної шкоди врожаю завдають шкідники плодів: яблунева, сливова та грушева плодожерки, казарка, червонокри- тривкий, копає ту нивку великою мотикою (Л. Укр.)]. зникання исчезание [Огей замовкає, дивиться у вікно [вагона] на кінематографічну появу й зникання клаптів лісу, ланів, залізничних будівель (Досв.)]. золотавитися, -виться редк. золотиться [Місяць хилився все нижче, золотавився, тьмянішав (Тулуб); Золотавилися важкі грона [винограду] І Тулуб)]. золотисто нар. золотисто [Ми будуєм заводи й міста, і в близькій далині золотисто сяє нам комунізму мета (Сос.)]. зорганізуваяня редк. организбция [Мене кличе обов'язок взяти на себе перші труди зорганізування школи (У. Кравч.)]. зорйна позз. звезда [Дай же, дай, любов моя, зорино, Світ пройти, як стежечку в саду (Мал.)]. зреагувати, -гую, -гуєш прореагйровать ІВ одному селі капітан влаштував фальшиву тривогу.. Капітан, мабуть, хотів з'ясувати, як зреагують на це його нові люди (Земл.)]. зріднювати, -нюе роднйть [Мені хотілося всіма засобами об'єднати в один міцний колектив і учителів, і учнів. А прогулянки, екскурсії, ігри зближують, зріднюють людей (Збан.); Приємно було походити по траві босоніж. Це так зріднює тебе з землею! (Руденко)]. зронитися (зрониться) позз. упасть; (о слезе — ещ'е) скатйться [О, скільки ран було На тім прекраснім тілі [берези]! Скільки сліз по стовбурі стрункому прокотилось, Аж поки не зронилася остання Німого скону мовчазна сльоза! (Рил.)]. зруділий порьіжевший, порьіжельїй [По зруділих стернях, затканих бабиним літом, ми збирали останні квітки (Коцюб.)] зрудіти, -дію, -дієш порьіжеть. зсудомлювати, -лює сводйть [судорогой], разе. стягивать [судорогой]; (безл. — еще) кбр- чить, разе, корежить [То була невесела посмішка — коли варто заплакати, а вуста проти волі кривляться, м'язи обличчя наче зсудомлює — і стримати таку нервову посмішку, як відомо, несила (Смол.)]. зубрій, -рія разе, зубрила, зубрйлка [Труби вже свої тексти. Зубрій (Вас.)], іропізування иронизйрование [Лістровий від- чув неприємність за своє надмірне іронізування, коли людина так щиро його запевняє (Ле)]. істичйлно разе, рукоятка «і с т и к а». лий та вишневий довгоносики (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. каламбурити, -рю, -ршп каламбурить. калібрувальний техн. калибровочньїй [Об- І Б |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)