Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
&аЛ 610 кор рушене зерно кукурудзи транспортерами подається у калібрувальну машину (Колг. Укр., 1957, 4)]. калькування калькйрование; (прям. — ещ'е) калькировка [Значне число термінів в українській мові утворилося способом калькування з російських або з інших, переважно греко-латинських зразків (Курс укр. мови)]. каменедробарний етроит. камнедробйльньїй. каменомет вовн. ист. камнемет [Найдовше затримався Батий біля Крем'янця.. Пробували татари знизу каміння кидати з камекометів, та це не шкодило кріиості, бо швиргати було незручно (Хижн.)]. кам'янйтії, -нить делать каменньїм; нревра- щать в камень, обращать в камень; иногда переводишся глаголом совершенного вида [За непокритими, нахололими за ніч столами сиділи люди, начеб їх кам'янив лихий чаклун (Ст.)\; щ о ганить кого, що от че- г6 каменеет кто, что; (реже) что превра- щает в камень кого, что, делает каменньїм кого, что [Вперта рішучість кам'янить йому обличчя (Ст.); Несподівана думка, як блискавка, кам'янить все тіло Миколи Сагайдака (Собко)\. канцеляризм, -му лингв. канцеляризм [Ло- моносов прагне зміцнити національну основу літературної мови, звільнити мову від непотрібних варваризмів, канцеляриз- мів та архаїзмів (Наука і життяу 1961, її)], капонір, -ра воєн, капонир [М а л и н і н: ..Всі маскуються, зенітників перевіряють, літаки до капонірів ховають (Собко)]. капцан, -на обл. бедняк; (сильнее) разе, голяк, нйщий [Були то., капцани-міхо- ноші, міняйли, онучкарі.. та бог знає, які ще зарібники (Фр.)\. капцани1 см. капцан. капцанй2 обл. см. т. II капці. караковий караковьій [Коні темних мастей— вороні, каракові, гніді, порівняно з світло- сірими., та соловими, мають більш високу лужність крові (Конярство)]. картопляр, -ра картофелевод. картування спец, картйрование [Старанне вивчення мінералогічного складу алювіальних відкладів [у басейні р. Інгулу] може бути використане з метою геологічного картування (Допов. АН УРСР, 1961, І)]. кнатйря обл. см. кватйра 1. киптюга см. кіптюга. китобоєць, -бійця 1) (о судне) китобоец, ки- тобой [Суднобудівниками за три роки освоєно і побудовано нові риболовецькі траулери, китобійці (Рад. Укр., 1959, /)]; 2) (о не- ловеке) китобой [Застосування капронових канатів для зчалювання суден дозволило китобійцям флотилії «Слава» перевантажувати забитих китів на борт флагмана (Веч. Київ, 1957, II)]. кібчити, -чу, -чиш обл. бить; разе, колотить, колошматить; (о птицах) клевать [Чи то вихор в степу в'ється, Чи з ордою козак б'ється, А чи сокіл чаплі кібче, Чи орел у хмарі клекче? (Манж.)]. кількатижневий продолжающийся нехколько недель; (о прошлом) продолжавшийся не- сколько недель; (неточно) продолжйтель- ньій [Після кількатижневих дощів, туманів та мряк нарешті стало на годині (Гонч.)]. клень, -ня ихт. обл. голавль [Синіється тут прозора вода, гуляють по ній червонопері клені та швидкі плотиці (Фр.)]. 1 клуб'я собир. клубьі. Ср. клуб2. княгинин, -на, -не княгйни (род. п. от княгиня); уст. княгинин [То з Києва хтось принесе звістки та новинки, то з сіл, то з княгининого двірця (Н.-Лев.)]. кііязтво уст. см. князівство. кобець, -бця обл. см. кібець. ковбасний колбасньїй [У харчовій промисловості сочевиця використовується для виготовлення консервів, печення, ..ковбасних виробів (Зерн. боб. культури)]. ковбасня см. ковбасна. кбвблик обл. пескарь. ковінька 1—2) см. т. II; 3) (обьічно мн. ч.: ковіньки, -ньок) обл. сухие стебли куку- рузьі или подсолнуха [Закличе [дід] Оксану, аби йшла помагати йому зносити ковіньки і оббивати їх від глини (Стеф.); Рано собі встань, відмети сніг від порога, набери з шіпки ковіньок, насип під піч, та й зараз у хаті веселіше (Стеф.)]. колієвнй уст. см. колійний. колійник иутеец [Невтомний нагляд за стиками забирає у колійників чимало праці й часу (Рад. Укр., 1961, VI)]. ' колінку вати, -кую, -куєш разг.._стоять на коленях; склонять "колени (перед кем, перед чем); (перен. — обачно) ползать в ногах (у кого или чьих) [Колінкуєте і досі перед цими дощечками [образами] (Панн); Єленка чула, що робиться важною челядиною, коло якої бадіка колінкуе і з розуму "сходить (Черемш.)]. комахозапилювальний знт. насекомоопьіляе- л.ьій. комоподібний спец, запятовйдньїй [Комо- подібна щитівка. Дорослі комахи вкриті твердим щитком (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. консеквентний книжн. последовательньїй [Як не буду консеквентна і проти себе, мені вийде з того горе, а щонайменше пониження... (Коб.)]. коисеквентність, -ності книжн. последова- тельность. консеквентно нар. книжн. последовательно [Ви демократ, плебей і консеквентно робили те, що мусили, мій друже (Фр.)]. консерватйст обл. см. консерватор. контетпий обл. довбльньїй [Ти будь контет- ний, як маєш на хорбаці дранку (Тесл.)]. коренебульбоплоди, -дів корнеклубнеплодн [Кращими кормами, що дають можливість наблизити годівлю корів узимку до літньої годівлі, є силос, коренебульбоплоди і плоди баштанних культур (Колг. Укр., 1957, 1)]. корівник 1) (помещение) см. т. II; 2) (пастух) коровник [Петриків татко був ув економії за корівника, а мама за доярку (Вишня)]. корогва 1—3) см. т. II; 4) (воинское подразде- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)