Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лап 612 лом мерьі [Ти через лад пишаєшся, Будяче! Гляди, базікання ледаче До лиха доведе </>.)]¦ лапастий обл. см. лапатий, ластівчачий редк. см. ластівчаний. легкобйт ленйвец, лентяй (разг.); разе, без- дельник; (сильнее) тунеядец; разг. дар- імоед [Ми, робітні люди, продукуємо гроші, а ви, легкобити, ужиткуєте (Март.)]. ледачкуватий разг. довольно ленйвьій, с лен- цбй; (слабее) несколько ленйвьій, разг. ленйвенький; (в сказуемом — обично) ле- новат [Знав [Степан], як ледачкуватого Кирила прийняли було до колгоспу і як він потому втік звідти (Ю. Бедз.); Завтра приходь. Будемо з одним майданцем різати. Правда, ледачкуватий він, з ним заробиш не дуже (Ст.)]. ледво обл. см. ледве. ледво-не-ледво обл. см. ледве-ледве. леління1 сверкание; блеск; переливи, переливавше; игра; отлйв. Ср. леліти. леління2 медленное течение; (монотонний булькающий звук) журчание [Перегукувались, перегукувались [соловейки] та потім як усі разом защебетали, — усе поглушили: ні шороху листя, ні леління води, ані колисання (Вовч.)]. лестивець, -вця разг. льстец [Сяде зверху король-неборак Та лестивців і склочників слуха. Уцяцькований щедро ковпак На- повза на самісінькі вуха (Воскр.)]. липчйця 1) см. т. II; 2) перен. разг. липучка [Так ув'язавсь до мене, як липчйця (Баре.)]. лискотіти, -тить блестеть; (ярче) сверкать [Сонце в листі прозира, — лискотить сосни кора (Тич.); Іноді траплявся кущик заячого холодку, густо оббризканий спілими ягідками, які лискотіли під сонцем червоними крапельками роси (Козач.)]. лися, -сяти лисенок [Підростають молоді ли- сята.. Вони інколи вилазять з нір погратися на волі (Наука і життя, 1961, о)]. лихвйр, -ра обл. см. лихвар. лихоманити, -нить разг. лихорадить; (прям.— еще) трясти; (приводить в возбужденное со- стояние — еще) волновать [Сергій: ..Бачив би ти, як її лихоманило перед кожним екзаменом (Дмитр.); Коли агітатор від земельної давнини перейшов до нинішніх справ, до різних чуток, що лихо- манили село, тут уже всі, витягнувши шиї, почали розбиратись (Ст.)]. лихоманковий лпхорадочньїй [Все, що далі говорив Румлер, скидалося на лихоманкову, плутану сповідь (Риб.)]. лихоманково нар. лихорадочно [Очі його лихоманково горіли (Риб.)]. лицювати, -щбю, -цюєш 1) см. т. II; 2) обл. см. лйчити 1—2. ліпний уст., позз. льняной; обл. ленньїй, лен- ньій, ленной [Несуть жерці на слані рядна лінні Німим богам свої дари уклінні: Прозорий мед і соковитий сир (Бажан)] лінькувзтість, -тості разг. леность; склон- ность к лени; разг. ленца [В листі Максима., так і було написано про силу, яка існує у Хомі і яку він приспав своїми дотепами, жартами, лінькуватістю +Риб.)]. лірницький лирников (род. п. от лирники) їСимфонія Р. Верещагіна [присвячена Т. Г. Шевченку] складається з чотирьох частин. Перша частина., побудована на темах, близьких до лірницьких наспівів і заплачок (Мист., 1961, 1)]. лісгбспівський лесхозовский. Ср. лісгосп. ліска1 1) см. т. II ліска1; 2) (для входа) [плетеная] калитка; (для в'ьезда) [плетеньїе] ворота [Чоловік переліз тим часом два перелази, відчинив ліску і вийшов на вулицю (Фр.)]. ліска2 см. т. II ліска2. ліска3 риб. леса, леска; (реже) леса [В руках у вас вудочка. Ліска у вас кріпка, гачок у вас сталевий, загартований, міцний (Вишня)]. ліска4 обл. палка; (изящная) трость, тро- сточка; (тонкая гидкая ветка) прут [Олекса, підпираючися грубою ліскою і стогнучи раз по разу, поволікся до Перегин- ська (Фр.); — Треба шанувати сили, — мовив Стальський, поклавши на однім кріслі капелюх і ліску, сідаючи на друге (Фр.); Ішов [Євгеній] звільна, озираючися на всі боки та махаючи ліскою в руці (фр)і лісникувати, -к^ю, -куєш леснйчествовать> бьіть леснико'м [Лісничий Макар Мака- рович сказав: — Привчайся, Улянко, лісникувати. Я буду навідуватися, та й сусідньому лісникові накажу тобі допомагати (Донч.)]. Ср. лісник 1. лісовідновлення лесовозобновление. лісовод спец, лесовод [Після школи підеш учитися в лісний технікум. Тоді вже станеш справжнім лісоводом! (Донч.)]. літник 1—2) см. т. II; 3) (о человеке) обл, дачник [— їдьте, — заохочував я його. —Там знайдете все по-давньому, з малими лиш відмінами. Колишнє ваше мешкання новий власник розширив і винаймає літникам (Коб«)]. літнячка (о женской одеж де) обл. летник [Галя прокинулася, випростала рученята з-під неньчиної літнячки й потяглася до гілочки черешні (Л. Янов.)]. літування 1) разг. пребьівание летом где- либо [За своє літування у полонині зазнав Іван немало пригод (Коцюб.)]; 2) спец. летование [Через кожні 4—5 років стави виводяться на літування, тобто їх залишають на літо без води (Наука і життя, 1956, 10)]. ліцитація обл. аукцибн [Три тірольські корови, куплені на ліцитації в одному дворі» вилежувалися вигідно (Круш.)]. ліцитуватися, -тується обл. продаваться с аукциояа [Мені припала задача заявити одному вбогому мужикові, вітцеві чотирьох малих дітей, що його господарство має ліцитуватися (Коб.)]. локітник подлокотник [Він оперся ліктем об локітник канапи й насилу підвів своє важке, сите тіло (Н.-Лев.)]. ломець, -мця разг. ломота [Лікує воно [сонце) кожну хворобу—і ломець, і сухоти (Тулуб)). |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)