Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лоц 613 між лоцману вати, -ную, -нуєш бьіть лоцманом, работать лоцманом [Чоловік мій теж був корінний дніпряк, лоцману вав з товаришами (Гонч.)]. лубочність, -ності лубочность [Другі дорікають за лубочність у [кольорових] фільмах, треті — за кольорову надмірність, пропонуючи «економити колір», бути стриманими у палітрі, щоб тонкі знавці живопису не могли звинуватити авторів у відсутності смаку (Довж.)]. луговина1 1) место, где раньше бьіл луг [Сад Коржів розрісся по луговині, неначе ліс (Стор.)]; 2) (сенокосное угодье) луг; разг. луговина; (для скота) пастбище [Незабаром віз, розкидаючи болото і хлюпаючи по калюжах, викотився на м'яку луговину (Ст.)]\ 3) бот. (Заііх иітіпаїіь Ь.) йва прутовидная, лоза, йва корзйночная. луговина2 щелочь [Зливали [робітники] насичений луговиною розчин, виварювали його у мідних казанах (Тулуб)]. лупій, -пія разе, живоглот, живодер, ми- роед [Навкруги зашуміло, кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати лупіям усі свої задавнені болі (Козл.)]. лучити, -чу, -чиш разг. 1) см. т. II; 2) (достигать цели) попадать; (кого, что) поражать [Мов приріс наган до пальців, Ох, уже стискає міцно коло ворог, Кулі чітко лучать в панцир (Ел.)\. лущити, -щу, -щиш 1—4) см. т. II; 5) (наносить удари) обл. бить; разг. колотить [Як замахне ціпом, як почне лущити по мішку! (Фр.); Вони [борці] попускалися одші одного.., але капрал не переставав лущити їх держаком, куди тільки міг засягнути (Фр.)]. любас обл. любовник; разг. возлюбленньїй [Така стара і їй люба сів треба. Бо через кого, як не через любасів, вона доньку з хати виганяє (Круш.)]. любомудрець, -ця редк. философ; уст. любомудр [До сіл близьких, слобідок дальніх — Не від людей, а до людей Цей любо- мудрець-споглядальник [Г. Сковорода] Не поспішаючи^ іде (Дор.)]. любувати, -бую, -буєш уст. 1) (на кого, на що) любоваться (кем, чем); 2) (кого, что} ласкать [Любувала й голубила мати їх [дітей] (Стеф.)\ Любують їх [лелії] очі веселі дівочі (Манж.)]. людинолюб книжн. человеколюбец. людинолюбство книжн. человеколюбие [Людинолюбство дає простір для розвитку всього найкращого в характері людини (Шам.)]. ляма род лямки [В кожного забродчика була дерев'яна ляма. Вона обіймала широкою плисковатою дерев'яною дугою стан, а її кінці були стягнуті спереду ремінцями- (Н.-Лев.)]. лямець, -мцю войлок; (чаще в виражений) збитий у /^ць сбйтьій в клочья; сва- лявитися; звалятися в ~ць сваляться [клочьями] [Поперед усіх, зовсім біля дверей, трусив своїм зім'ятим кожухом, вовна на якому звалялась уже в лямецьг розгублений Голова (Збан.)]. Ж майори, -рів бот. разг. майорчики [Важкі блідо-фіалкові хризантеми і холодно-сині айстри дивно контрастували в цьому букеті з багряними майорами (Собко)]; см. ещ'е майорці. майстрів, -рова, -рове мастера (род. п. от мастер); разг. мастеров [Він., одружився з майстровою вдовою і влаштовує з цієї нагоди учту, тобто частує цех (Тулуб)]. макросейсмічний спец, макросейсмлческий [Макросейсмічні землетруси відзначаються винятковою силою (Курс заг. геол.)]. мальовничо см. мальовниче. мандрагора бот. мандрагора [Плоди мандрагори подібні до недоспілих помідорів (Тур*.)). манірка манерка [Увечері, сьорбаючи з позеленілої манірки кандьор, Левченко сказав Лаврінові: — Кажуть, нібито наш новий капітан з графів (Донч.)]. масажувати, -жую, -жуєш массйровать.. мачкатий обл. частий (о дожде) [Вже 'третю добу сіє на полонині дрібний мачкатий дощик (Коцюб.)]. медальна уменьш. медальна [Одного разу.. Улас дав їй почепити ненадовго одну медальну. Яке це було хвилювання..! (Янов.)]. медово нар. медово [Бери сакви і рідний дім І покинь, І пий холодну, мовчазну глибінь На взліссях, де медово спіють дині!' (Рил.)]. меншенько нар. уменьш., ласк. от менше. металевість, -вості металлйчность. метеоритний метеоритний. милитися1 см. т. II милитися. милитися2 (милюся, милишся) редк, ошиба- ться [Й над вами оті забобони мають отаку силу? Щось я цього не помічав, а втім не знаю... може, й милюся... (Дн. Чайка)]. милощі, -щів ласки; разг. нежности; фольк. милованье. мимовіль редк. см. мимовільно. минуьшість, -шості уст. см. минуле 2. міжзоряний межзвездньїй, междузвездньїй [Його цікавили зорі, оскільки вони були об'єктом мрій про міжпланетну, а може й міжзоряну подорож (Трубл.)]. міжклітинник бот. межклетник, межклеточ- ник. міжконтинентальний межконтинентальньїй [Справжнім тріумфом радянської науки і техніки є створення міжконтинентальної балістичної ракети і запуск штучних супутників Землі (Наука і життя, 1958, 4)]. міжмовний межт>язьшовой [У плутанині з- міжмовними омонімами полягає найтипо- віший і найстійкіший симптом буквалізму; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)