Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
між 614 наг зовнішня видимість заступає буквалістові внутрішню суть (Кундз.)]. міжплемінний межшіеменной. мікроелемент, -ту хим. микрозлемент І Бор б необхідним мікроелементом для живлення рослин (Колг. Укр., 1961, 6)]; (обачно мн. ч.: мікроелементи) микрозлементьі. мікролітражний микролитражньїй [3 кожним днем все більше й більше мікролітражних машин проноситься по вулицях і дорогах країни (Рад. Укр., 1961, V)]. мікросейсмічний спец, микросейсмйческий [Рухи [земної кори] за інтенсивністю поділяються на а) мікросейсмічні., і б) макросейсмічні, які відчуваються органами чуття (Курс заг. геол.)]. місяцеподібний лунообразньїй; (р'еже) луно- вйдньїй [Його кругле, місяцеподібне обличчя зображувало надзвичайну ввічливість і готовність до послуг (Донч.)]. міч (род. мочі) уст. см. міць. многоголбсий многоголосьш, иногоголосньїй [Цвіркочуть горобці, гусак загомонів, За ним, радіючи, зчинили крик і спів Індиків і качок многоголосі хори (перекл. Рильського)]. многоріччя редк. многолетие (уст.); долголе- тие. многота обл. множество; [огромное] колйче- ство; разг. масса [Матвій мав там знако- мого пекаря і надіявся. що через нього можна буде., замовити таку велику мно- готу муки і хлібі? (Фр.)]. мобілізовувати, -зовую, -збвуєш мобилизо- вать [Комуністична партія України., була тією керівною і організуючою силою, яка мобілізовувала український народ на величну боротьбу за торжество соціалізму (Цюпа)]. мовець, -вця, мовлянин говоршций [Літературна мова надає кожному мовцеві можливість широкого вибору мовних засобів (Курс укр. мови)]. могоричувати, -чую, -чуєш раз*, пить мага- рмч, магарйчничать [Сьогодні могоричували, а завтра будемо розплачуватись (Н.-Лев.)]. мозолити, -лю, -лиш прям., пер єн. мозолить набій1, -ббю 1) см. т. II; 2) (определенное ко- личество чего-либо, необходимого для ра- ботьі какого-либо прибора, аппарата и т. п.) спец, заряд [Від залізних бочок, з котрих цівкою ллється паруюча рідина, раз у раз бігають з повними бідонами носії, постачають інжекторам набої (Коцюб.)]. набій2, -бою (на теле) шишка; обл. набой; кровоподтек [—Де ж ви так ударилися?. — Ось тут... тут.., — стогнав старий, показуючи лице і чоло, де тепер видно було великий синявий набій (Фр.ц. «абористий наборний [Понад ліжком на стіні висіли шаблі, ятагани, кинджали, рушниці, гвинтівки і набористе сідло (Стор.)]. [С т є х а одна: ..Завтра знов за тяжку працю: на гаряче сонце, на спеку, спину гнути, ніженьки томити, рученьки мозолити, кривавим потом умиватися!.. (Кроп.)]. молільник молельщик, молящийся [Отець Василь вийшов у царські врата в епітрахілі з кипарисовим, в срібній оправі хрестом і тихим, злегка тремтячим голосом обернувсь до молільників (Стар.)]. молільниця молельщица, молящаяся. молодикувати, -кую, -куєш 1) вести холости цкую жизнь, бьіть нєженатьш, бьіть холостим [Думаю одружиться, - - обісіло вже молодикувать (Шевч.)]; 2) ист бьгть [ка- зацким] слугбй; бьгть оруженосцем [Потрапивши на Січ років із п'ятнадцять тому, він молодикував у Хоми Причепи, тоді запорізького козака (Тулуб)]. молодішати, -шаю, -шаєш см. молодшати. молодшенький уменьш., ласк. младшенький. монарший монарший, монарха (род. п. от монарх). монографічність, -ності монографйчность. монтажниця монтажница [Перед очима постала чорнява, веселоока монтажниця, з якою., дружив Георгій (Збан.)]. морзянка разг. морзянка [Коли начальник [пошти] помер, [Степан] посів його місце і вже сам став господарем невеличкого комутатора, старенької морзянки на батареях (Куч.); Дятел сердиться ізранку, Вибиваючи морзянку (Ст.)]. москалиха уст. жена солдата, солдатка [—Хто Варениченко? — пита москаль, увійшовши з Сидором у хату. — Та ось — цей, — указує москалиха на Чіпку (Мирн.)]. мосяжний, мосянжевий обл. см. мусянджовий. мрачиий обл. см. мрячний. мурзатий разг. грязньїй; разг. чумазьій [Яка вона [дитина] не є — хай іншим видається вона й сонливою та мурзатою, некрасивою, нерозумною, а для рідних батьків вона й найкрасивіша, і найрозумніша в світі (Збан.)]; см. еще замурзаний. мусуватися, -суюея, -суєшся обл. возиться [Чумарка на Якові була застебнута на гаплички, і хлоп'я довго мусувалося, поки одстебнуло її (Мирн.)]. набурмосений разг. надутий [Зозуля сидить край стола, набурмосений, злий (Жур.)]. набурмосити, -мбшу, -мосшп разг. надуть [Марія набурмосила губки (Ю. Бедз.)]. набурмоситися, -мошуся, -мосишся разг. надуться [Хлопець., насуплюється, і губи його недобре здригаються. — Ти чого набурмосився? — Подумав, що 8 мене буде, коли виросту! (Ст.); Дід іще дужче набурмосився, а стара стала його сварити (Янов.)]. навтеки разг. см. навтіки. на годжу ватися, -джується представляться; разг. подвертьіваться [Нагоджувався випадок нарешті побачити когось з вищого начальства (Риб,)]. Н |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)