Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
наг 615 нат нагонитися, -гонюся, -гонишся редк. см. наганятися1. надвисокий сверхвьісокий [Польоти в космічний простір, потреба заглянути в глибокі надра землі — все це вимагає машин і апаратів, створених з матеріалів, які витримували б надвисокі тиски і температуру, велику швидкість (Рад. Укр., 1961, IV)]; ~кі частоти спец, сверхвьісокие частоти. наддалекий сверхдальний [Для наддалеких балістичних ракет характерне значне збільшення радіуса досяжності при порівняно невеликому зростанні швидкості (Наука і життя, 1961, 5)]. оадержувати, -жую, -жусш, надержати, -держу, -держиш обл. 1) придерживать, придержать [Двері в столову розчинилися, і в їх трохи не разом вскочили: наша шептуха — баба Горпина, а за нею стражник, що надержував її ззаду за край кожушанки (Мирн.); — Тпрру-у! — чуєте ви голос Якимів, що відразу надержав гнідка (Мирн.)]; 2) (только несоверш. — куда) направлять, править [Надержуй, Петре, голобельну вліво (О., 1861, V—Сл. Гр.)]. надзвуковий сверхзвуковой; г^ва швидкість сверхзвуковая скорость [В галузі атапїі наивидатнішою подією останніх років була поява нового авіаційного двигуна — реактивного. З його допомогою людству вдалося подолати «звуковий бар'єр» і вийти на простір надзвукових швидкостей (Наука і життя, 1962, 11)]. надпотужний сверхмощньїй. надранковий предутренпий. на заді обл. см. ззаду. назбирувати, -рую, -руєш собирать; (посте- пенно, не тратя — ещ'е) накапливать; (о капитале разе. — ещ'е) сколачивать [Вся весна в вітрах. Вулик за день назбирує двісті грамів меду. А в добру весну — кілограм (Горд.)]. найдалі нар. разе, дальше всего, далее всего [І сонце першими дано вам [гірським вершинам] зустрічати, Найдалі бачити дано красу^ земну (Нагн.)]. найпервіший уст. см. найперший, накібчити, -чу, -чиш разе, набить, наколотить, налупить [Ну, здається, тут ми накіб- чимо цього Безрукого... Дорвуся, нарешті, і я до нього! Вимотаємо з нього бюрократичні жили... (Коп.)]. наладжувати, -докую, -джуєш 1) налаживать [Днів три як я повернула додому та от взялась наладжувати свою кореспонденцію (Л. Укр.)]; 2) (для чего-нибудь) приго- тавливать; 3) муз. настраивать; разе, налаживать; 4) (только несоверш. — начи- нать петь или играть) разг. налаживать (Квітки ледве пахли, соловейки тільки ще своє щебетання наладжували (Вовч.); Дід знов почав наладжувати козацьку пісню (Вовч.)]; 5) (вигонять) фам. вьіпро- важивать. наладжуватися, -джуюся, -джуєшся 1) на- лаживаться [Розмова поки не наладжувалась (Мирн.); — Справа наладжується добре! — думала вона (Л. Укр.)]; 2) приго- тавливаться; собираться. Ср. наладжувати 1—2. наладнувати1 см. т. II наладнувати. на ладну вати2, -ную, -нуєш см. т. II наладнати. налипання налипание [Однією з головних причин уповільнення руху таких [ґрунтообробних] машин і підвищення їх тягового опору є налипання землі на робочі поверхні плужних відвалів лемешів (Наука і життя, 1960, 8)]. наморозь, -зі 1) йзморозь [Вночі сильний вітер порозкидав курені, в яких спали люди, — «постелі» до ранку вкрилися сивиною наморозі (Волош.)]; 2) намерзший лед (на оконном стекле) [Мороз розмалював віконця в лісниковій хатині мережками. Уляна любила розглядати їх, особливо під час заходу сонця, коли наморозь на склі пойметься, бувало, теплим рожевим світлом і ніжно затріпоче (Донч.)]. нападнйй наступательньїй; уст. нападатель- ньій [Жолкевський не дуже довіряв обіцянкам Граціані, але схилявся до своєї старої думки вести нападну війну (Тулуб)]. нападницький нападающих, нападчиков (род. п. от нападаюшие, наладчики); захватниче- ский [Хвала народові, що мужніми грудьми і ^1Д ОрД нападницьких країну ї>ад відстояв (Рил.)].^ напастувати, -тую, -туєш (кого) обл. напа дать (на кого); трогать (кого); (приставать) разг. цепляться (к кому) [Казав Максим, І що вони [розбійники] людей не напасту- ють, тільки панів ніби трохи лякають., і не вбивають нікого (Вовч.); Люди так мене вже наиастують, що вчора ледве мене не побили (Круш.)]. напись, -сі уст. см. напис. напівтонкорунний с.-х. полутонкорунньїй [Велику питому вагу на Україні має напівтонкорунне вівчарство (Колг. вироби, єн- цикл.)]. напоєність, -ності редк. насьіщенность [Саме напоєність думкою — одна з найхарактерніших рис творчості автора «Онєгіна» (Рил.)]. нарік нар. обл. на буду ший год [У цьому році пани збільшать нам плату, нарік ми скажемо ще більше дати, а потім так своєю ціною візьмемо їх на цугундер, ..що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (Ст)]. наступальність, -ності наступательность [Посилення зв'язків із життям ми вбачаємо передусім у зростанні ідейної проблемності, бойової наступальності нашої прози (Гонч.)]. насумуватися, -муюся, -муешся разг. на- грустйться; разг. натосковаться; (испьітать много горя) разг. нагореваться. натина, обл. натйна 1) бот. (СНепоройіит аІЬит Ь.) лебеда, марь [Настя пригадала, що їй треба ж нарвати на городі натини корові (Вас.)]; 2) кул. кушанье из лебедьі. натоптаний 1—3) см. т. II; 4): г^на голо- в а разг. полная знаний голова [Баба розказувала, їй любо було одкривати світ його очам, —- утішно думати: з якою на- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)