Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
нат 616 неч топтаною головою виросте її онуча (Мирн.)]. натоптуватися, -туеться 1—2) см. т. II; 3) (чим — о еде) разе, упйснвать (что); разе, набивать рот (чем), набивать живбт (чем) [Горпина утішалася перед Христею своїми дітьми, котрі на полу натоптувались пирогами (Мирн.)]. нахваляння угрбзьі [Лец-Отаманів, борсаючись у думках, згадав нарешті базікання Бошні про нахваляння селян (Панч)]. на хол 6л и й разе, нахолодавший, нахолодев- ший [За непокритими, нахололими за ніч столами так сиділи люди, начеб їх кам'янив лихий чаклун (Сні.)]. нахолоняти, -няє, нахолонути, -не разе, охла- ждаться, охладйться; становиться холодним, стать холодним; (о помещении — еще) внстуживаться, вистудиться; нахо- лаживаться, нахолодиться, (только соверш.) нахолодеть, нахолодать [Коли ж [Юхим] захворів на ревматизм, то восени, як на- холоняла вода, на ходулях перебродив річку (Чорн.); За ніч вода у річці нахолонула (Лебед. у. — Сл. Гр.)]. нацуплювати, -люю, -люєш разг. напяливать [Декотрі [есесівці], не кидаючи зброї, похапцем нацуплювали на себе в кущах цивільне, зривали з себе нагороди та відзнаки (Гонч.)]. на цюкати, -каю, -каеш наколоть, нарубйть; (о по роде разе, — еще) нарубать. нацяпати, -паю, -паєш разг. надойть; (мед- ленно, с трудом) нацедйть [Раніше було, здоїть молодиця корову, нацяпає два стакани, несе, та ще й фартушком прикриє, щоб сусідка, бува, не наврочила (Гонч.)]. начудуватися, -дуюся, -дуєшся надивиться [Уляна говорила правду: Юра, як дикий звір, любив простір і небезпеку. Ми всі не могли начудуватися його відвазі і вправності (Вільде)]. на чу пру вати, -рую, -руєш разг. отодрать [за волосьі], видрать [за волоси] [А як що зле, то ти мене насвариш або й начупруєш, та й добре (Марш.)]. па шморгати, -гаю, -гаєш разг. нарвать; разг. надергать, надрать [Ой ходімо, мій миленький, в зелений садочок, Скажем собі нашморгати дрібних ягідочок (Етн. зб., XIX)]. небовид, -ду позз. небосвод [І третій півень проспівав, І збліднув небовид (Пере.)]; см. еще небозвід. невйсловленість, -ності невнсказанность. невлаштованість, -пості неустрбенность [Сама згадка про тісноту, галас, домашню невлаштованість робила нас злими, безпорадними перед самими собою (Хор.)]. невлежаний 1) неслежавшийся [Вітер дедалі дужче кужелив, зриваючи невлежаний сніг на буграх (Ле і Левада)]] 2) (о фруктах) обл. невьїлежалнй. негідь1, -годі 1) см. т. II; 2) (что-либо сквер- ное; о человеке б ран.) разг. дрянь; (о чело- веке — еще) негодник [Чубенко: Чого це від тебе димом тягне? Завжди від вашого брата-хіміка якоюсь негіддю несе (Коч.);. — Ти що робиш, негідь? — ображеним зойком верескнула панська душа г(Ст.)]. негідь2, -годі обл. непогодь (разг.); непогода [Восени й весною, як розпочнеться негідь та сльота, все містечко з хатами й крамницями неначе плаває в болоті {Н.-Лев.)], негнучкість, -кості негйбкость; неегибае- мость; (перен.: стойкость — еще) непре- клонность [Він гнівався тепер на свою забудькуватість, на свою відсталість, на негнучкість і неповороткість своєї думки (Загр.); В голосі його чулася твердість. Не твердість, а якась дубова ваговитість і негнучкість (Волош.)]. незмушений 1) см. т. II; 2) (независимий) свободннй; (совершаемий по своєму жела- нию — еще) добровольнтлй; (с обстоятель- ственньїм оттенком) без принуждения, добровольно [Д а с о н: ..Нечестю було б зректися потай того, що сам же я вхвалив прилюдно, на що пристав незмушений, поволі (Л. Укр.)]. незмушено нар. редк. непринужденно [Ганна обидва рази почувала себе в його товаристві зовсім незмушено, легко й приємно (Козач.)]. некраейвість, -вості некраейвость. ненадійний 1) см. т. II; 2) (непредвиденний) обл. неожйданннй; (непреднамеренний) слу- чайннй, нечаянннй [Ненадійний погляд в темну бездонну пропасть, виповзаюча з-під корча гадина, слизький повзаючий по тілі черв'як не міг би наповнити його більшою огидливістю і страхом, як., ці, ніби для його власного добра, вимовлені слова (Кобр.)]. ненадійно нар. 1) ненадежно [Випав перший сніг. Він ще був непевний у собі, лежав ненадійно, наче побоюючись, що потрапив не туди, де його ждали (Руденко)]; 2) не- ожйданно; случайно, нечаянно [Як стемніло, ненадійно прийшла до мене Людмила (Стеф.); Директор о четвертій годині прибіг ненадійно до канцелярії (Ков.)]. Ср. пенадійний 1—2. непідробний неподдельннй. непорозуміло нар. недоуменно; в недоумении [Сіверцев, високий, вродливий блондин з акуратними бакенбардами, дивився на нього непорозуміло (Гонч.)]. несприятливість, -вості неблагоприятность. нестатковйтий нехозяйственннй, бесхозяй- ственний [Тато зве мене нестаїковитою, божевільною людиною; каже, що я марную його добро, сиплю гроші, неначе в безодню (Н.-Лев.)]. нетреба бот. (ХапШит Ь.) дурнйшник, колючка. иечаяно: несподівано- ^>но нар. уст. нежданно-нег&данно [— Ой, ні-ні! — по- крикнула Галя, — усе може бути... усе! Не дожидаєш зовсім, не чаєш, не сниш — і разом несподівано-нечаяно... (Вовч.)]. нечесаний нечесаний, непричесанний, рас- трепанний [Скрипнули двері обірвали солодкі мрії. Голова з кошлатим нечесаним волоссям просунулася крізь двері (Шиян)]; 0 г^ла панна (цветок) см. нечоса2. нечоса1 см. т. II нечоса. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)