Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
50 тіл тич веха [На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє (Гл.); Ми вилізли на плоти, бо тепер уже можна було відштовхуватися тичками (Трубл.); Дівчата розставляли на ділянці тички, щоб рядочки були, як шнурочки (Минко)]; см. ещё жердина. тичковий жердевой, жердяной; О ^ва квасоля вьющаяся фасоль. тичкувати, -кую, -куєш ставить тычины; ставить шесты; (обозначать при помощи воткнутых палок — обычно) ставить вехи, вешить. тичбк, -чка редк. см. стусан. тиша, тишина тишина, тишь [Кругом така ^ тиша, як у вусі (Мирн.); Всюди панувала ще поранкова тишина (Коб.); I в тишині великої святині [Мавзолею] Світліє' дух, ясніє світ людині (Бажан)]; німа (мертва) ^ша (^на) мёртвая (гробовая) тишина, безмолвие [Запанувала мертва тиша, лише потріскувало багаття (Верш.)). тишко разг. тихоня [Дівчина дуже гарненька і на вигляд тишко (перекл. з Вовчка)]. Тишко см. Тихон. тишком нар. разг. тишком; (реже) разг. потихоньку, тихонько; усилит, тихохонько [Вони все привикли тишком та нишком робити. Думають, люди збоку не бачать (Мирн.); Раз Мавпа, в Дзеркалі уздрівши образ свій, Ведмедя тишком штовх ногою ' (перекл. з Крилова)]; см. ещё тишком-ф нишком. тишком -нишком нар. разг. тихонько, потихоньку; (тайком) втихомолку, разг. тихомолком, тишком; (о скрытных действиях, украдкой — ещё) исподтишка, молчком; (неприметно, не обращая внимания других разг. неодобр. — ещё) под шумок, шито- крыто, (реже) под сурдинку [ І що я людям заподіяла? Сиджу собі в хаті тишком- нишком та богу молюся (Н.-Лев.); І це ти, мій син, отак діяв; на розголос, на людський поговір, на злі язики поклав те, що треба було тишком-нишком зам'яти, по-сімейному (Шиян); Ковалишину хату, кузню і кусень городу купив тишком- нишком Микита (Козл.)]. тіамін, -ну хим. тиамин [Дуже важливі для нормального життя організму вітаміни групи «В» — тіамін, рибофлавін і т. д. (Наука і життя, 1956, 12)]. тіара ист., церк. тиара [Ні, настане час великий Небесної кари. Розпадуться три корони На гордій тіарі! (Шевч.)]. Тібет, -ту Тибет. тібетець, -тця тибетец. і тібетка тибетка. тібетський тибетский. тібетці, -ців тибетцы. Тібр, -ру Тибр. Тігр, -ру геогр. Тигр. тік (род. току) с.-х. ток; (крытый — ещё) гумно [Клуня нова й тік твердий, немов залізо (Кач.); Захарко возить у свій тік снопи круторогими волами (Н.-Лев.)]. тікання разг. тиканье [В душній кімнаті розлягалось тільки рівномірне сапання І сплячих хлопців, перебиване голоснішим тіканням стінного годинника (Мак.)]. тікання бегство [Обернувшись назад і глянувши на небо, вона побачила червоні, як грань, хмари — і зразу стали зрозумілими їй і той дим, що вона чула, і тепло, і неспокій птахів, і тікання звірів (Коцюб.)]. тікати, тіктакати, -кав разг. тикать [Було тихо-тихо. Тиша заколисувала думки, увагу, гнітила, чулося навіть, як у кишені тікав годинник (Минко); Маленький годинник на столі тіктакає, і стрілка так повільно посувається на циферблаті, що, здається, ніколи не дійде до цифри три (Донч.)]. тікати, -каю, -кавш убегать; (спасаться бегством — ещё) бежать; (избегать чего- либо — ещё) уходить; (только прям, разг.— ещё) удирать, фам. улепётывать, обл. тикать [Дід Омелько ойкав і запевняв, що треба тікати світ за очі, бо новий пан запише їх до реманенту (Тулуб); Од того • часу Джеря, як тільки було почує дзвоник станового або справника, то зараз тікає з села на хутір, в ліс (Н.-Лев.); Він тікав тепер щосили, немов, сповнивши якийсь страшенний злочин, бажав сховатись десь (Фр.)]; ^кай з моїх о ч ё й!, «¦^кай мені з очей! разг. уходи прочь [с моих глаз]! [Тікай з моїх очей! (Стор.)]; грунт г^кає з-під ніг почва уходит из-под ног. тікач, -ча редк. см. утікач. ті качка редк. см. утікачка. тік-так, тік-тік межд. разг. тик-так [Тік- так... тік-так... цокотів старий стінний годинник (перекл. Скляренка); Маятник стінного годинника повільно, розмірено одби- вав секунди — тік-тік... (Головко)]. тіктакати см. тікати. тік-тік см. тік-так. тілеса, -лес шутл. уст. телеса [— Скажи мені, чорте, — спитав дід, — чи вона у своїх тілесах, чи, може, перекинулась у таку гарну дівчину..? (Стор.)]. тілесний телесный; (только о цвете разг. — ещё) тельный [Тілесні сили в кім охляли, В тім дух не швидко, та замре (Котл.); —Ваші м'язи, — Гальванеску зневажливо вщипнув Ca хно за руку, — ваші жили, вся ваша тілесна структура тендітна (Смол.)]; ~на кара, ^не покаран- н я телесное наказание [Австрійський уряд дозволив панам застосовувати до селян тілесні покарання Aст. укр. літ.)];~ний кут мат. телесный ^гол. тілесність, -ності телесность. тілечки см. стілечки. тілечко разг. редк. тельце [Наші тілечка з ефіру, Наші крильця з вітерків; Відкіля ми прилетіли — Ми не знаєм од віків (Щог.)]. тілистий плотный, полный; (большой в объёме — изредка) толстый [Балабуха вглядів в дверях невисоку, але тілисту даму трохи ніби з пухлим, шляхетським лицем (Н.-Лев.); Ще ніколи піщани не зазнали такого лиха, як тоді, коли ними правила тілиста рука товстопузого Потаповича (Мирн.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)