Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ТІЛ 52 Т1Н только, лишь только; (в тот момент — ещё) только что [Тільки-но голова підвів над столом руку, закликаючи до порядку, як між стільцями прокотився гамір (Риб.)]. тільки-тільки нар. только-только, едва, еле; (с большей степенью выразительности — ещё) ёле-ёле, чуть-чуть [Сонце тільки зійшло, як вона вже була в Обу- хівці (Головко); Від столу, де Христя сиділа, воно [ліжко] тільки-тільки маня- чило з-за груби (Мирн.)]. тілько обл. см. тільки. тілько-тїлько нар. обл. см. тільки-тільки. тільна прил. (только ж. р.) стельная [Геть- геть десь визирнув окраєць місяця за хмарою, мов уночі колись вийшла до тільної корови моя мати з каганцем (Вас.)]. тільник, -ка разг. тельник, тельняшка [Опуклі груди його під бушлатом облягав смугастий матроський тільник (Смол.)]. тільність, -ності с.-х. стельность [Тільність корів триває звичайно 280—285 днів (Коле, вироби, енцикл.)]. тільняшка разг. тельняшка, тельник [Він ішов рівно і твердо, високо піднявши голову, відкривши пекучому вітрові свою розхристану душу, де синіла морська тільняшка (Куч.)]. тіль-тіль нар. обл. только-только, едва, еле; (с большей степенью выразительности — ещё) ёле-ёле, чуть-чуть [Літом я робила в полі, а як всніжило тіль-тіль, я товаришок питала, поступала ув артіль (Тич.); Бігла собака за зайцем так близько — тіль-тіль не вхопить (Новомоск. у.—Сл. Гр.)]. тГльцё уменъш., ласк, тельце [Раптом Ілонка здригнулась всім своїм пружним гарячим тільцем і міцно припала до батька (Гонч.); Сергій стріляв, нові вкладав набої, Стискаючи холодні їх тільця (Бажан)]; кров'яні тільця физл. кровяные тельца. ті маха уст. 1) (о мастере в каком-нибудь деле) разг. смыслящий (сущ.)у понимающий (сущ.) [Розумна й по хазяйству до всього тімаха (Сл. Гр.)]; 2) редк. удалец [Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердешного тімаху Будити стали, щоб устав (Котл.)]. тімениця уст. корка, образующаяся от нечистоты на темени, на теле у младенцев [Тімениці повно й на шиї й на руках (Барв.)]. Ті мор, -ру Тимор. тім'я (род. тім'я) тёмя [Він задер голову так, що послушницька чорна скуфійка з'їхала аж на тім'я (Н.-Лев.); Стань же братом, ..Скажи, що робити: Чи молитись, чи журитись, Чи тім'я розбити??! (Шевч.); Іван легко йшов угору крутим плаєм, ..забирався все вище й вище, аж на самісіньке тім'я гори (Кол.)]; О без сьомої клёпки у ^м'ї редк. не хватает (недостаёт) [одной] клёпки в голове; бйтий у ^м'я (опытный) редк. тёртый калач [Штефан і ткач Сидір говорили, що Крук уже битий у тім'я, цей, мовляв, вирветься з пекла (Козл.)]; не в ~м'я битий уст. не лыком шит [Лікар: ..Я теж не в тім'я битий, либонь і ми в свій час книжки читали (Л. Укр.)]; справ п о ^м'я разг. редк. дел по горло [Вона соромилася писати про особисті почуття, про те, як спочатку боялась смерті, а потім стало ніколи, справ було по тім'я (Янов.)]. тім'яний анат. теменной. тім'ян идя редк. тёмя [Інженер низько вклонився, і робітники побачили, що вся голова в нього на тім'яниці вже сіра від сивини (Куч.)]. тім'ячко 1) уменьш. от тім'я [— Не доходила до нього моя мова... тім'ячко у нього грубеньке було, у покійного... (перекл. з Горького)]; 2) анат. родничок [Перетинчасті проміжки — велике і мале тім'ячко — вкриті з'єднувальною тканиною (Шкільна гігієна)]. тінистий тенистый [Андрій., вийшов у густий, тінистий сад (Фр.)]. тінистість, -тості тенистость. тінити, -ню, -ниш редк. затенять. тінник, -ка разг. тенистое место. тінявий тенистый [В кімнаті холоднувато, як в алеї тінявого саду (Коп.)]. тінявість, -вості тенистость. тінястий тенистый [На цвинтарі цвітуть старі тінясті липи (Вас.)]. тінь, -ні тень [Карпатські гори, мов застиглі хмари... Упала тінь на доли од вершин (Сос); Веселе сонце зігнало густу тінь дум з його поважного чола (Н.-Лев.); Йосип ходив, як тінь. Він нікому ні слова, і йому ніхто нічого (Мирн.); Галочка, а ще лучче сказати, тінь її — так то вона змінилася ув один час! — вийшла, ледве ступаючи, кинулася батенькові на^ шию (Квітка)]; 0 ~ні [давно] забутих предків книжн. тени [давно] забытых предков [Та ми [гуцули] уже не тіні давно забутих предків (Заб.)]; з нього (неї и т. д.) тільки ^>нь (об исхудании) разг. уст. одна тень (кожа да кости, одни кости, кбсти да кожа) осталась (остались) от него (неё um. д.); кидати, кинути *^нь на кого, на що бросать, бросить тень на кого, на что [Коли ж що у моїх літературних виступах могло Вам не подобатись, то се не повинно кидати тіні на наші відносини (Л. Укр.)]; лишатися (держатися) в #"wh? (не выделяться, стараться быть незамеченным) разг. редк. оставаться (держаться) в тени [Весь хід подій обминав цього студента манівцями, і він собі лишався в тіні (Ле)]; наводити, навести «-^нь см. наводити 1. тіньовий теневой [Злежані шари почорнілого снігу ще де-не-де затримались на тіньовому схилі бурчака (Гонч.); З великим смаком, у витонченій формі, уміло використавши і збагативши засоби тіньового театру, розкрив режисер моцартівську оперу «Аполлон і Гіацинт» (Мист., 1958, 6)]. тіньовитривалий бот. теневыносливый [В широколистяному лісі трав'яний покрив весною складається з світлолюбних рослин.., а літом — з тіньовитривалих (будри, зеленчука, конвалії) (Осн. даре.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)