Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тін 53 TIC тіньовитривалість, -лості бот. теневыносливость [Відзначаючись доброю тіньовитривалістю, ежа збірна з люцерною створює густий травостій (Колг. Укр., 1957, 3)]. тіньолюбний бот. тенелюбивый. тіокислота хим. тиокислота. тіокол, -лу фарм. тиокол. тіосіль, -солі хим. тиосбль. тіпалка трепалка, трепало. тіпальний спец. трепальный [Обробка льону на тіпальних колесах Санталова — найбільш поширений спосіб відокремлення волокна від костриці (Техн. культ.)]. тіпальник спец. трепальщик. тіпальниця спец. трепальщица [І як затрахко- тіли знов обидві терниці, прихилились обоє, Зінька й він, до битки і заговорили пошепки, скоса дивлячись на тіпальниць (Головко)]. тіпаний 1) прич. трёпанный, оттрёпанный; 2) (о волокне и перен.) прил. трёпаный [її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (Ільч.)]. тіпання тряска; дёрганье, подёргивание, передёргивание. Ср. тіпати. тіпання трепание, трёпка [У бавовняній промисловості на всіх розпушувальних агрегатах намічається встановити., дослідні поточні агрегати, які об'єднуватимуть розпушування бавовни, тіпання, вичісування і створення холстика з стрічок (Наука і життя, 1957, 1)]. Ср. тіпати, тіпати, -паю, -паєш, тіпнути, -ну, -неш разг. трясти, тряхнуть; (только несове рш. — о лихорадке и т. п. — ещё) лихорадить, разг. трепать, колотить [—Наталю, Наталю! та заспокойся ж, — тіпав нею, не розуміючи, Яків (Вас); Литка тіпнув вусами, пильно подивився на свого співрозмовника (Епік); Гогонула земля, тіпаючи на своїх широких грудях, як пір'їну, здоровенні палати (Мирн.); Доволі було якоїсь дрібнички — і злість тіпала обома, немов пропасниця (Коцюб.); Кожний день тіпала його лихоманка (Козл.)]; мишка ~пав разг. судорога дёргает, подёргивает, передёргивает [Чіпка пильно дивився на діда — очей не спускав... Лице аж пополотніло, ..верхню губу мишка тіпала (Мирн.)]. тіпати, -паю, -паєш (лён, коноплю и т. п.) с.-х. трепать, оттрёпывать, вытрёпывать; (растрёпывать) спец. мять [Молодиці ..били на бительнях і тіпали коноплі (Н.-Лев.)]. тіпатися, -паюся, -паєшся, тіпнутися, -ну- ся, -нешся 1) трястись, тряхнуться; (о внезапном содрогании — ещё) вздрагивать, вздрогнуть; (дрожать — ещё) трепетать, затрепетать; (биться) колотиться, заколотиться [ — Панів б'ють... —жалібно пояснив пан Валер'ян і з здивуванням побачив, що сите тіло Варвари тіпається, немов од стриманого сміху (Коцюб.); Від хвилювання у нього тіпалися руки й зовсім захрип голос (Панч); Під правим оком дівчини зрідка тіпалась голуба жилка (Ст.); Василь помітив, як злегка тіпалася права брова Риндіна (Вл.); Тонкі брови жінки тіпнулись легеньким здивуванням (Головко); Посеред купи лежав, об'юшений кров'ю, той самий чорненький москаль, що оборонив Максима од смерті, — лежав, тіпався, ще живий... (Мирн.); Невгамовний хворий тіпався (Кач.); Серце — як не вискочить — тіпається, шпарко ганяє гарячу кров по жилах (Мирн.)]; 2) (только несоверш.— образно о езде) разг. трястись [Вам, певне, обридло тіпатися на поштовій тарадайці, а ночувати таки доведеться де-небудь (Коцюб.)]. тіпатися, -павться трепаться, оттрёпываться, вытрёпываться; мяться. Ср. тіпати. тіпнути см. тіпати. тіпнутися см. тіпатися. тіпун, -на типун [Привикли люди потурати, Розкукурікався співун, І стали інші дорікати, Щоб присмирив його тіпун (Гл.)]; ~*н [би] на язик кому разг. типун [бы] на язык кому [Бабусю так і кинуло: — А тіпун тобі на язик! (Головко)]. Тірана Тирана. тіролець, -льця тиролец. Тіроль, -лю Тироль. тірольський тирольский [П є р ч и х і н: ..Зяблика продав сьогодні... Три роки тримав пташку, тірольською треллю співала, — продав! (перекл. з Горького)]. тірольці, -цін тирольцы. Тірренське море Тирренское море. тісненький ласк. разг. тесненький; тесноватый [Ціла юрба кинулася по тісненькім подвір'ю, по всіх закутках, порпають, нюхають, дряпають—Лиса ані сліду нема (Фр.)]. тісненько нар. ласк. разг. тесненько [В кімнатах було хоч тісненько, але чисто, тепло, привітно (Н.-Лев,)]. тісний 1) тесный; (меньший, чем требуется по широте, глубине знаний, а также перен.— изредка) узкий [Груди її важко здіймались, і тисла тісна кофточка (Головко); В Стеблеві, де кінчається містечко, де Рось виривається з тісних берегів, обставлених скелями, є дуже гарне місце (Н.-Лев.); В тісній співдружності з ученими на підприємствах проведено значну роботу по впровадженню у виробництво нової техніки і передової технології (Наука і життя, 1959, 1); Магістер: ..Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний (Л. Укр-)]; ^на баба (детская игра) тесная баба (обл.) [— Ну, та й напакували ж нас у сей вагон, нема де й голкою штрикнути. Тут награємось за ніч в тісної баби, — говорить хтось з кутка (Л. Укр.)]; ~нйй зв'язок з... тесная (прямая) связь с... [«Союз» [«Союз боротьби за визволення робітничого класу»] був побудований на принципах централізму, суворої дисципліни і тісного зв'язку з масами (Іст. КПРС)]; ^пйм колом (гурточком и т. п.) (о находящихся в близких отношениях) тесным (узким) кругом [Знову ми всі, крім Остапа, зібрались тісним гурточком (Гур.)]; ~ні обійми тесные объятия; [бути] в ~ ній залежності від чого [быть] в тесной (прямой) зависимости от чего; в з й- т и в ^ні руки уст. взять в ежовые |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)