Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тіт 55 тка тхала, поглядаючи на мене. — Що це ви, тітонько, зітхаєте? — звернувся до неї Михайло (Досв.)]. тіточка ласк, разг. тётенька, тётушка [Н а- дежда Петрівна: ..Я вже од вашої тіточки довідалась, що ви співаєте (Л. Укр.); — Пустіть мене, тіточко, на ніч,— крикнула я з-за воріт (Н.-Лев.)]. тітуня см. тітуся, тітусенька ласк. разг. тётенька. тітусин, -на, -не ласк. разг. тётенькин, тётеньки (род. п. от тётенька). тітуся, (реже) тітуня ласк. разг. тётенька [К и л и н а: Ну, будьте вже здоровенькі, тітусю! (Л. Укр.)]. тітчин, -на, -не тёткин, тётки (род. п. от тётка), тётин, тёти (род. п. от тётя) [«Ворожка» докладно розповіла всю тітчину біографію, сказала, як звати всіх її родичів (Донч.)]. тіун ист. тиун, тивун [Тіун управляв феодальним маєтком та керував дружиною, що знаходилася в замку (Архл., 1953, VIII)]. тічка 1) стая собак [с самкой], стая волков [с самкой] [На близькому полі починала вити й скиглити тічка голодних вовків (Н.-Лев.)]; 2) спец, «течка; охота, тічок, -чка редк. точек [Вишня перед дімоч- ком Гурія Андріяновича ще не впустила ні одного листочка, тічок під нею, як і завжди, посипаний білим піском, стіл виск реб л ений, і старі липові дошки його прозоро світяться, мов стільники(Сенч.)]; см. ещё точок 1. тішення книжн. услаждение. тішити, -шу, -шиш (кого, що) 1) радовать (кого, что), быть отрадой (для кого); (до ставлять удовлетворение и т. п.) утешать, тешить (кого, что), (сильнее) льстить (кому, чему); (доставлять удовольствие—ещё) наслаждать; (слух, душу и т. п.) лелеять; книжн. услаждать [Кожен день одкриває мені щось нове, і те нове не тішить мене (Коцюб.); Партизани справді були невловимі. Клима це особливо тішило (Грим.); —Дарма, що мати лає, аби ти мене тішив своїми очима, — сказала Мелашка, глянувши Лаврінові в самі сині очі (Н.-Лев.); Вона завжди почувала себе в центрі уваги, й це тішило її (Дмитр.); Гляну на сідельце — Тішу своє серце; Гляну на хустину — Згадаю дівчину (Чуб.); Лукія тішила сестру. Говорила, що життя їхнє ще наладиться (Головко)]; г^ти в v х о (с л у х) см. вухо 1; *^ти зір (око, погляд) радовать взор (глаз), тешить взор (глаз), ласкать взор (глаз) [Якось не тішили моє око ані розлогі, яро-зелені, порізані блакитними озерцями та гирлами плавні, ..ані жовті, залиті хвилею виноградників по підгір'ю шпилясті гори (Коцюб.)]; #^ти самолюбство тешить самолюбие; (сильнее) щекотать самолюбие, льстить самолюбию; ^ти себе надією (мрією, думкою) питать надежду, обольщать себя надеждой (мечтой), льстить себя надеждой (мечтой); уст. ласкать себя надеждой (мечтой) [Тішив [Василь] себе думкою: попрошу гарненько, може, й не відмовить (Цюпа)]; 2) (развлекать) разг. тешить, забавлять, потешать [її тішило, як горобці заметушилися, навперейми видираючи один від одного крихти (Коцюб.); Як же, відповідальна людина і раптом, скажімо, сідає, баяном себе тішить у вільні хвилини... (Ле); Поки баба тішила гостей, отець Мельхиседек убрався й вийшов у двір (Н.-Лев.)]; 3) (обл. — пестовать, ухаживать) лелеять; (только о ребёнке) нянчить [Василь: Не в той бік тепер життя тягне, не так воно складається, щоб одну тілько силу тішити, лицарство догори здіймати... (Мирн.); Пішла [мати] зо мною в найми, поки ще я малесенька була, а потім я й сама з нею служила: то гусей пасла, то дітей тішила (Барв,)]. тішитися, -шуся, -шишся 1) (ким, чим, уст. з кого, з чого) радоваться, быть pa- дым (кому, чему), испытывать радость (от чего); (о чувстве удовлетворения — обычно) находить утешение (в чём), утешаться (чем); (о чувстве довольства от приятных ощущений) испытывать удовольствие (от чего), находить удовольствие (в чём), наслаждаться (чем); (сильнее) приходить в восхищение (от чего), восхищаться (кем, чем); книжн. упиваться (чем); поэз. услаждаться (чем) [Він тішився, що стрінулись, а вона відповідала ввічливо і скоро (Коб.); Кай- дашиха тішилась онуком, колихала його, гойдала (Н.-Лев.); Рябина: ..Уступлюся вам, зречуся того війтівства! Тіштеся, рвіть мою душу, робіть, що хочете! (Фр.); Несвідомо, але живо, цілою своєю істотою тішилася [Дарка] з свого молодого життя (Л. Укр.); Семен Семенович довго., тішився приємною класичною музикою (Баш)]; гатися надією (мрією, думкою) питать надежду, обольщать себя надеждой (мечтой), льстить себя надеждой (мечтой); гатися наперёд чим предвкушать что; 2) (развлекаться) тешиться, потешаться (разг.), забавляться; (ради удовольствия, забавы — ещё) баловаться, разг. баловать [себя] [Молоді сваряться — тішаться, старі сваряться — казяться (приказка); Дівчат з .села для свої втіхи він [пан] глину заставляв місить і тішивсь, як по пояс в глині весь день ся мусили крутить (Фр.); Закортіло, бач, Сергію Павловичу мати вченого керівника лабораторії. А втім — чим би дитина не тішилась (Шовк.)]; 3) (з ким, з чим) обл. нянчить (кого), нянчиться [Параска за всіх їла, всього смакувала; сина передала вона Явдосі, і стара тішилася з онуком (Мирн.)]. ткаля ткачиха [Сама наймисливіша ткаля не затче такої рясної плахти, як мати-при- рода заткала на диво людям ту широку долину! (Мирн.)]. тканий 1) прич. тканный [Розцвітають мої зорі, Мною ткані килими (Ус.)]; 2) прил. тканый; (вытканный узором — ещё) тканьёвый [Що в Щавниці жили колись русини, це може бути й правда, бо тут я бачив на рукавах сорочок у дівчат червоні ткані |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)