Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ТЛІ 57 та іст. УРСР); В повітрі ще пахло нероз- віяним ладаном, восковими свічками і невловимим ароматом тління (Тулуб)]. тлінь, -ні книжн. тлен; (реже) уст. тля; (в переносном употреблении книжн. — изредка) тленность [І де б я не була, я згадую з теплінню Моїх братів сердечних із Москви, Була б я попелом, була б давно я тлінню, "Коли б не ви! (Заб.); Він [В. І. Ленін] нас навчив боротися і жити, Змітать з дороги гниль важку і тлінь, Він нас навчив Вітчизну вік любити, Нести її в серцях для поколінь (Шп.)]. тліти (тлію, тлієш) 1) тлеть; (только в третьем лице) тлеться; уст. тлиться [В залізній пічці посеред приміщення тліли головешки (Сміл.); Вільний дух народу ще тлів під попелом неволі (Коцюб.)]; 2) (разрушаться от гниения) тлеть, гнить [Тихо- тихо по діброві; Вітерок не вів, Лиш під липою старою Два умерших тліє (Руд.)]. тліючий 1) тлеющий [Перед ним відкрилась глибока яма, з якої ледь види і вся тліючий вогник (Цюпа)]; 2) тлеющий, гниющий [В кущах, серед кісток забутих, У купі тліючих кольчуг, Мечів і шоломів погнутих Собі шукає зброю він (перекл. з Пушкіна)]. Ср. тліти і—2. тло фон; (изредка) поле [Голубіли стіни будинків, і на сірому тлі піску вони здавалися великими квітами (Жур.); Свою п'єсу «Батькова казка» наввав так Карпенко- Карий тому, що сюжет йому справді оповів батько. Проте для постаті героя комедії, виниклої на тлі споминів про батька, автор не пошкодував комічних мазків (Рил.)]. тлум, -му обл. редк. толпа; (о давке в тесноте и т. п.) толкотня, разг. толчея; (перен. — изредка) шум [По місту блукаю в святковому тлумі, Вслухаюся в гомін, зглибляюся в шум (Пере.); Ю р ч є н к о: ..Значить, міняєш-таки нашу тиху Мар'янівку на тлум міського життя? (Дмитр.)]; [усі] ^мом уст. [все] вместе, толпой; обл. огулом [Шпак його визволяти — та обоє до кухаря, до челяді, та усі тлумом у покої рятувати панів (Вовч.); Тлумом обіймали ті голоси гадки мої й чуття, і хвилі в серці слабли, утихали (Фр.)]. тлумач, -ча 1) толкователь, истолкователь; уст. толковник [«Слово о полку Ігоревім», одним із геніальних тлумачів якого був Пушкін, а одним із найпроникливіших перекладачів Шевченко, становить законну гордість і росіян, і українців, і білорусів (Рал.)]; 2) уст. см. перекладач, тлумачення толкование, истолкование; аух. толк;~ня слів толкование слов, словотолкование [Він міг чекати чого завгодно, але не такого тлумачення своїх слів (Собко)]. тлумачити, -чу, -чиш 1) толковать, истолковывать [Не так ви тлумачите тут наші слова (Донч.); Довелося голові сільради тлумачити, що то за стрілецький гурток і навіщо він (Панч)]; 2) уст. см. перекладати 3. тлумачитися, -читься толковаться, истолковываться [Характерною рисою буржуазного літературознавства є тенденція так препарувати толстовські твори, що їх ідейна проблематика ігнорується. Вона відокремлюється від форми, яка вже через це тлумачиться фальшиво й примітивно (Рад. літер., 1961, 1)]. тлумачка толковательница, истолковатёльни- ца. тлумачний толковый; ~ний словник толковый словарь [Був на тім столі й тодішній Словник української народної и книжної мови (словник тлумачний, синонімічний з поясненням слів грецьких, латинських, староєврейських, французьких) (Ільч.)]. тлумити, -млю, -миш 1) заглушать, глушить; (о чувстве и т. п. — ещё) подавлять [Прісцілла: ..Та й не судила я. Хіба то суд? То стогін болю. Я його тлумила, поки могла... (Л. Укр.)]; 2) (редк.: бить) разг. колотить, колошматить [Сьогодні неприємний день. Там Віра, у вітальні, тлумить непокірного Славка (Кач.)]. тлустий обл. тучный; разг. сытый [Молодиця, молодая, тлуста, уродлива; Груди білі — як збанята; Сама чорнобрива (Руд.); Не один проїжджий гладкий пан, котрому приїлись і його розкішні будинки, і йога тлусте життя, з заздрістю дивиться на таке сільце (Коцюб.)]. тля 1) книжн. тлен; уст. тля [Чи відчував ти на своїм чолі Той дотик мозолястої долоні, Що живить душу й береже від тлі? (Рил.)]; 2) внт. тля [За хвилину Тихович дивився на ворога, а той ворог, дрібненький, ще менший за рослинну тлю, спокійно сидів жовтими купками на корінцях винограду (Коцюб.)]. тмин, -ну бот. (Сагum L.) тмин [3 них [ефіро-олійних культур] на Україні вирощують м'яту, коріандр, тмин (Коле, вироби, енцикл.)]. тминний тминный [Із шкідників найбільш небезпечні [для тмину] тминна міль, личинки* хрущів і жук-кравчик (Колг. вироби, енцикл.)]. тнути (тну, тнеш) см. тати. то1 союз то; (как соотносительное слово в главном предложении в значении тогда, в таком случае и в репликах, выражающих противопоставление, возражение — ещё) так [Нечипір то брови нахмурить, то зсуне, то свердлить очима Гарвасія вглиб (Пере.); Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій (шевч.); Коли се так уже почалося: як вечір, то й нема Насті (Вовч.); Що гляне, то й гряне (Ном.); О строжин: ..Се ж, значить, здати себе в архів? О р є с т: В архів, то й в архів (Л. Укр.); Зайди у лютому чи в квітні, То хліб і сіль завжди навпіл (Мал.)]; то а ж то даже, так даже [Вже було як зажуриться [Настя] чим, то аж занедужає (Вовч!)]; то т а к, то сяк см. так 1; а ні, то... см. ні11; а то, а то й см. а1; не то..., не то... (в составе сложного союза) не то..., не то..., то ли..., то ли... [По дні яруги неслось глухе, при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)