Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
то 58 TOB душене шемрання. Не то осінні води шуміли, збігаючи в Дунай, не то вітер бився в заломах провалля (Коцюб.)]; чи то..., ч и [то] см. чи. то2 част. 1) то; (для указания на предмету лицо и т. п. — ещё) это [Р у ф і н: То вже не буде Рим, бо ваша церква не дбає про закон, про славу Рима, вона перейняла юдейський звичай, і віру, і закон (Л. Укр.); Які ясні навколо лиця! То синьоблузники пройшли... (Сос); Далекі дзвони гучали в ясному повітрі тихо і мелодійно, і здавалося, що то дзвенить золото сонця (Коцюб.)]; то не..., то... фольк. то не..., то... [То не вітер з двох боків, 3 нашого і з того, — То завихрилося скрізь Буряно і много (Тич.)]; ну, то що ж? ну, так что же?; ото ж то! см. ото 5; та й то да и то, и то; чого то... не... чего только... не... [I чого то на тих ярмарках не було? (Квітка)]; щ о то что значит [Що то мати! Святе діло! (Квітка)]; що то за... что это за... [Що то за біль голови у Вас, чи це біль не нервового характеру? (Коцюб.)]; як б и то как бы то [Тільки й на думці, що Павло; як би то хутче побачитись! (Вовч.)];-2) (в сочетании с различными словами для подчёркивания значения или оттенка слова) редк. то [Чи вік же їй продівувать? Зносити брівоньки ні за що. Хіба за те, що сирота? А красота-то, красота! (Шевч.); Іде Кармелюк додому.. Мина село Лани вже так потихеньку, наче б недужого віз, а очі-то як розбігаються на всі боки! (Вовч.)]. тобоган спорт, тобогган. Тобольськ Тобольск. тобольський тобольский. тобто союз то есть, (сокращённо) т. е.; уст. то бишь; арх., ирон. сйречь [Перед кожним ухожим він [швейцар] витягався у струну, щось вихитував булавою, — тобто честь робив (Мирн.); Прочанин: ..А дорого, либонь, земля коштує коло Єрусалима? Ч о- ловік: Як для кого. Прочанин: Ну, тобто, значить, як яка земля (Л. Укр.)]. товар1, -ру (продукт труда) товар; (только о тканях) уст. красный товар [Товар є, по-1-е, річ, що задовольняє яку-небудь потребу людини; по-2-е, річ, обмінювана на іншу річ (Ленін); Почався ярмарок. Купці порозкладали свій товар, повідчиняли лавки (Квітка); Шевці.., ледве помітні з-за купи товару, гаптували капці (Коцюб.)]; [показувати, показа- т и ] rwp лицём см. лице 2; чи варт ^р роботи? погов. уст. стоит ли овчинка выделки? [Любов: Та так, я думаю, що хто його знає, —^ чи варт товар роботи (Л. Укр.)]. товар2, -ру (сельскохозяйственные животные) скот [рогатый], собир. скотина; обл. товар [Коли ми вечером пригонили товар з поля, то зараз засипляли (Стеф.); Коли б не були вони панським. товаром, то не міг би пан розлучити його з Соломією та силою оддати її за свого хурмана (Коцюб.)]. товарйна разг.. скотина [Де-де на стерні і будяк стояв сиротою.. Повів вітер, замете снігом, коли ще яка товарина не зломить, не вкоротить віку (Свидн.)]. товариство 1) (об организации) товарищество; (с производственной, пропагандистской, торговой и т.п. целью — реже) общество [Трупа Кропивницького, як і інші трупи того часу, була організована як товариство акторів на марках, тобто як пайове товариство (Минуле укр. театру); Будьте ласкаві, пришліть мені вирізку з якої часописі або, власне, описання про зібрання нового товариства «Народна воля» (Л. Укр.)]; г^во для спільного обробітку землі ист. товарищество по совместной обработке земли; ^>во піклування про кого см. піклування; акціонерне ^во акционерное общество [В акціонерних товариствах сидять разом, цілком зливаючись один з одним, капіталісти різних націй (Ленін)]; наукове ~во см. науковий; науково-технічне ^во см. науково-технічний; споживче ^во общество потребителей, потребительское общество [Здійснення обліку і контролю покладалось на Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів, споживчі товариства і фабрично-заводські комітети (Іст. КПРС)]; 2) (о группе людей) общество; (об отношениях) товарищество, сотоварищество (уст.); (о дружеском единении или объединении торж. — обычно) содружество, уст. сообщество [Фросеньчина мати, користуючись тим, що донька задрімала, теж підсіла до сусідів, які 8 радістю прийняли її в своє товариство (Гонч.); Останніми часами вона шукала його товариства (Донч.); Ми ще невеличкими грались, малими товаришували; хай те дитяче товариство повернеться тепер у побратимство... (Мирн.)]; г^во друзів общество дру- 8ёй, дружеское общество; уст. содружество; бувати в rw?i бывать в обществе; в г^ві кого-нёбудь, з ким-нё- б у д ь в обществе кого-нибудь [Він спостерігав святково зодягнених севастопольців, що походжали в товаристві морських офіцерів (Куч.); Пий, чоловіче, коли хочеш з нами у товаристві бути (Квітка)]; вище ^во (о привилегированных лицах) до рев. высший свет, высшее общество; душа *^ва уст. душа общества [«Душею товариства» був на той час доктор Кобринський (Л. Укр.)]; світське ^во дорев. светское общество; таємне *^во тайное сообщество; тайное общество; творче <^во творческое содружество; 3) (при обращении) разг. товарищи [—Тс!—• озирнувся на них з переднього ряду рудий солдат. І забігав очима по залу. Потім звівся і гукнув на весь голос: — Товариство! Тиша! (Головко)]. товариський 1) товарищеский [Без товариського співробітництва і взаємодопомоги були б неможливі великі успіхи, досягнуті соціалістичними країнами в їх економічному і культурному розвитку (Іст. КПРС); } Тепла місячна ніч, лагідно величний морський краєвид схиляли до товариської |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)