Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
TOB 59 TOB розмови (Трубл.)]; *^ке змагання товарищеское соревнование (состязание); ~ка зустріч шахістів товарищеская встреча шахматистов; ^кий суд товарищеский суд [Важливе значення у боротьбі за додержання соціалістичного правопорядку мають громадські товариські суди (Наука і життя, i960, 2)]; 2) (о незамкнутом характере человека) общительный, сообщительный (уст.); (об умеющем ладить с другими) уживчивый [Матрос же, будучи людиною винятково товариською, не тільки довіряв хлопцям свою гармошку з перламутрами, але й сам навчав їх нових пісень, переважно матроських (Гонч.); її поважали сусідки, бо була товариською, сміхотливою і подільчивою (Козач.)]; 3) редк. товарищества (род. п. от товарищество); общественный [Я все-таки думаю, що і се видавництво краще було б вести на товариські гроші (Л. Укр.); Пішла на прогуляння до церкви й до ставка, де була товариська крамниця й питель (Н.-Лев.)]; ер. товариство 1. товариськість, -кості общительность, сообщительность (уст.); (о чувстве товарищеской близости — реже) товарищество [Рух бригад і ударників комуністичної праці виховує людей в дусі справжнього колективізму, справжньої товариськості, в дусі глибокого розуміння громадських інтересів (Ком. Укр., 1960, 6)]; почуття якості чувство товарищества. товариш 1) товарищ; (только как соучастник в чём-нибудь уст. — ещё) сотоварищ; (по занятию, подвигам и т, п. торж. — ещё) собрат; (по возрасту — изредка) сверстник [Вона, наприклад, бачила там жінку — істоту вільну, товариша — не рабиню мужчини (Коцюб.); Повернення товариша з госпіталю щоразу переживалося ротою як радісне свято (Гонч.); Не сором тепер і Грицькові водитись з Чіпкою — і він ще частіше став завертати до товариша дитячих літ (Мирн.)]\ ^ш по навчанню см. навчання; ~ш по службі (по роботі) товарищ по службе (по работе), сослуживец; ~ш по чарці разг. собутыльник; піший кінному не ~ш см. піший 2; ситий голодному не ~ш поел, сытый голодному не товарищ и сытый голодного не разумеет [Олекса порівнявся з Марком, сказав землякові з болем: — Чий хліб, а наш піт... Правду кажуть у народі: ситий голодному не товариш (Цюпа)]; 2) (член определённого коллектива, воспитанник советской, партийной среды, а также при обращении) товарищ [Безсилий поодинці робітник, об'єднавшись з своїми товаришами, стає силою (Ленін); Товариш Цюпа чекав, коли покажеться з лазарету поранений комісар танкової частини (Янов.); О р ф є й: Товариші! Ви стоїте без діла? Вже вечоріє! Вже роса упала! (Л. Укр.)]; 3) (заместитель должностного лица по службе) уст. товарищ; ^ш прокурора товарищ прокурора [Москалі тупо стояли, як німий частокіл, товариш прокурора все затискав уста (Коцюб.)]. товарипшти, -шу, -шиш (кому) обл. быть товарищем (кому) [Коли моя сестра хоче товарипшти мені, то робить це без впливу з моєї сторони (Коб.); Тільки терни, будяки та полинь товаришили нам у дорозі (Л. Укр.)]; см. ещё товаришувати. товаришів, -шева, -шеве товарища (род. п. от товарищ) [Вволили чумаченьки товаришеву волю. Он там, в долинці, під білими березами, копають уже діл глибокий, довічну хатину чумакові... (Коцюб.)]. товаришка 1) подруга; разг. товарка; сверстница [Пилипиха була ще давня товаришка і приятелька нашій матері (Вовч.); Зараз він побачить Яринку, вірну товаришку своїх дитячих років (Іван.)]; ~ка по службі (по роботі) товарищ по службе (по работе), сослуживица [Прийміть не красномовну, але щиру дяку від Вашої молодшої товаришки по роботі (Л. Укр.)]; ~ка по навчанню (по школі), шкільна ~ка товарищ по учёбе (по школе), соученица; 2) товарищ. Ср. товариш 1—2. товаришок, -шка редк. дружок [Приймайте гостей до хати. Нас двоє — я та мій товаришок (Донч.)]. товаришування товарищество; (реже) дружба; уст. сотоварищество [Йому хотілося, щоб і на службі були такі порядки і таке товарингування, як між гімназистами (Мирн.); Олімпіада Іванівна: ..І що то тепер повелось: товариш, товаришка! По-моєму, жінка жінкою, а мужчина мужчиною, яке там товаришування! (Л. Укр.)]. товаришувати, -шую, -шуєш быть товарищем, находиться в товарищеских отношениях; дружить, вести дружбу, водить дружбу [Товаришували ми з Хомою, що аж любо. Чи бувало в ліс по дрова, чи в очерети зо стрільбами на качки, чи до танцю, чи й до другого діла, оба та й оба (Фр.); Товаришували не лише Микита з Танею, але й їхні батьки (Коп.)]. товарний товарный [3 товарної станції щодня вирушали на захід довгі ешелони (Гонч.); Радянська Україна стала одним з найбільших районів товарного садівництва в Радянському Союзі (Колг. Укр., 1958, 2)]; ~не виробництво эк. товарное производство [3 поділом виробництва на дві великі основні галузі, землеробство і ремесло, виникав виробництво безпосередньо для обміну — товарне виробництво (Енгельс)]; ~ний карбованець эк. товарный рубль; *^не зерно эк. товарное зерно. товарність, -ності эк. товарность [Завдяки колгоспам, на Україні, як і в усій нашій країні, набагато збільшились валові збори зерна, підвищилась товарність сільського господарства (Хрущов)]. товарняк, -ка разг. товарный поезд [— Спізнився на Дружківку, товаришок, — привітно промовив якийсь залізничник,—..ні- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)