Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
TOB 60 TOB чого, через десять хвилин товарняк туди піде, от і поїдеш (Собко)]. товаровий редк. см. товарний. товаровиробник, -робника вк. товаропроизводитель [В соціалістичному суспільстві товаровиробниками виступають державні підприємства, колгоспи, кооперація (Ком. Укр., 1961, 7)]. товаровласник товаровладелец [Товаровласник відрізняється від свого товару саме тією обставиною, що для товару кожне інше товарне тіло є лише формою прояву його власної вартості (Маркс)). товарознавець, -вця товаровед. товарознавство товароведение [Споживні вартості товарів становлять предмет окремої дисципліни — товарознавства (Маркс)]. товарознавчий товароведческий. товарообіг, -гу уст. см. товарооборот. товарообмін, -ну вк. товарообмен. товарооборот, -ту вк. товарооборот, товарообращение [Рік у рік зростає товарооборот, розширяється торговельна сітка кооперації нашої країни (Рад. Укр., 1956, VII)]. товаро-пасажирський товаро-пассажирский. товаропровідний вк. товаропроводящий. товаряка разг. скотина; собир. обл. товар [По горі далеко за долиною, що стелиться перед очима, щось рябілося, і не пізнати, чи люди ходили, чи товаряка паслась (Сеидн.); Дехто так іще звечора волами посунув, то отак, щоб по дорозі ще й попасти товаряку, — буде тоді вона на ярмарку як налита (Вишня)]. товарячий скотский [Йому так хотілося бачити того страшного ворога і людського і товарячого fгадюку], — скілько від його пропало скоту в городі! (Мирн.)]. товк1, -ку обл. толк [Бачив я, живучи стільки на світі, усякі любові і який 8 них товк бува (Квітка); — Знає вовк у лісі товк!— так само понуро, але глузливо відгукнувся старий Птаха (Смол.); Який ум, такий і товк (Ном.)] товк2 (глагольное межд.) редк. толк [А старша дружечка мерщій тим реп'яхом, що відьма дала, та її у спину товк! (Квітка)]. товкати, -каю, -каєш, товкнути и усилит. товконути, -ну, -нёш редк. толкать, толкнуть; разг. толкануть; (только несоверш. — о побоях — изредка) бить [П'яний прийде він додому і почне лаятися, і почне дітвору товкати, щоб не кричала, не пищала (Мирн.)]. товкач, -ча толкач; (в ступке — обычно) пест; (только об ударных частях машины, какого-нибудь приспособления) било [Жарти жартами, а я, їй-богу, трохи чи не правду кажу, що не знайдете ні товкача, ні ковганки, бо ці київські ледащиці не затовкують салом борщу (Н.-Лев.); На жорнах дзеленчало коліща. Біля рукавів, звідки сиплеться крупчатка, стоять чоловіки і, не кваплячись, товкачами туго набивають мішки (Шиян)]. товкачик уменьш. пестик [Поперед нього бігла невеличка черепаха, завбільшки з шапку. Гола темно-сіра голова на довгій шиї була витягнена, як товкачик (перекл. з JI. Толстого)]. товкачка толкач; (в ступке — обычно) пест [Коли нема спеціальних виноробних плододробарок, плоди можна подрібнити у міцних діжках дерев'яними товкачками (Колг. Укр., 1956, 7)]. товкмач, -ча: картопляний ~ч кул. обл. картофельник [Страва була звичайна: житня затірка та картопляні товкмачі з маком, от і все (JI. Укр.)]. товкмачення толкование; вдалбливание, долбление. Ср. товкмачити 3. товкмачити, -чу, -чиш разг. 1) пихать [Навперебій перехоплювали [дехкани] один у одного слова і товкмачили їх в одну кучу. Розібрати щось не було ніякої змоги (Ле)]; 2) (наносить побои) бить, разг. колотить; (кулаками и т. п. разг. — еще) тузить, гвоздить [Тимоха його не любив і як був старший од Левка годів два, то й подужував його і товкмачив його частісінько (Квітка)]; 3) (растолковывать) втолковывать; (реже) разг. толковать; (постоянно говорить одно и то же и т. п. разг. — ещё) твердить, долбить, (реже) гвоздить [Суддя почав товкмачити їм, що вони од того дня вже вільні, не панщанні (Н.-Лев.); А мені цілими століттями товкмачили, що отой дід, що з люлькою в зубах на гарбі сидить, що він, дід отой — австріяка!! (Вишня)]. товкнути, товконути см. товкати. товкотнеча разг. толкотня [Де беруть воду — натовп, товкотнеча, не проб'єшся (Гонч.)]. товкти, -вчу, -вчёш 1) толочь [Ходить [Хів- ря] так легенько, наче в ступі горох товче (Н.-Лев.)]; ~тй воду в ступі погов. толочь воду в ступе [Слід доцільніше використовувати час і не товкти воду в ступі (Гур.)]; 2) (разбивать, раскалывать что- либо бьющееся) колотить, бить [Сусіди розказували та реготалися, як Параска горшки товкла від невдачі (Мирн.)]; 3) (наносить побои) бить, (сильнее) избивать, разг. колотить; (кулаками и т. п. разг. — ещё) тузить, гвоздить; (грубо толкать, отстранять кого-либо) разг. пихать [— Серце б'ється, живий, — відповів перший. — Видно, гадюки ті ногами його товкли: весь одяг і обличчя в піску (Шовк.); Язик белькне та в кут, а по голові товчуть (Ном.); Нічко мила! Коли б з тобою довше буть; Мене без тебе тільки й діла, Що в боки пхають і товчуть (Гл.); Вранці, поки Гафійка готувала їм [свиням] їжу, все це вищало, кувікало, хрюкало і товкло мордами в двері (Коцюб.); І об піл, і об стіл головою товче Безпорадна, безпомічна мати (Стор.)]; 4) (перен.: постоянно говорить, повторять одно и то же) разг. твердить, долбить; (реже) гвоздить; (настойчиво) обл. ладить [Та, будьте ласкаві, Микито Ула- еович, уторопайте, що я вам казатиму, щоб мені по десять разів не товкти вам одного (Квітка)]; [все] свой (с в о 6 і) та с в с в (свобї) ^тй разг. [всё] своё да своё твердить (долбить) І— Куди ж я піду? — знову я їм свое товчу. — У |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)