TOB 61 TOB мене ж ні притулку, ні пристановища (Мирн.); — А ти, Тихоне, все своєї товчеш!— заговорив Артамонов (перекл. з Горького)]; О ^тй урок и т. п. (меха- нически выучивать) редк. разг. зубрить [Учитель., повів його у школу, велику хату, уставлену лавами, за котрими сиділо багато всяких хлопців і, колишучись над розкритими книжками, товкли уроки (Мирн.)]; ~тй старе разг. твердить (долбить) старое; разг. повторять зады. товктися, -вчуся, -вчёшся 1) биться, колотиться [Приклала [Марія] вухо до щілини в ляді. Серце так товклося в грудях, що навіть побоялася: там ті почують його стукіт (Вільде); Вже вдесяте товкмачив [Ха- лявський] себе то по голові, то по грудях кулаччям і тільки що надумав було головою об стіну товктись... аж... рип!., і увійшла у хату бабуся (Квітка)]; 2) (с усердием трудиться) хлопотать, суетиться; перен. разг. крутиться [Дух охайності, чепуріння опанував її цілком — і вона товклась по цілих днях (Коцюб.); Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають (Вишня)]; 3) (находиться где-нибудь, слоняться без дела в толпе) разг. толочься, толкаться; околачиваться; (присутствуя где-нибудь у без пользы проводить время перен. разг. — еще) топтаться, торчать [Біля мене всі товчуться, І веселі діти в'ються, І старесенький дідок Тут мурлика, мов коток (Гл.); Тепер уже нема, слава богу, тих судів у місті, не процесуються люди за дурні межі та за онучі. А колись півсела товклося по судах (Козл.); Експортери, ділки, хліботорговці все літо товклися тут (Гонч.)]; ~вчеться, як Марко по пеклу (по пеклі, в пеклі) погов. мечется, ровно пытан на торгу (на ярмарке) [Вдосвіта, як зять і дочка ще спали, вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (Н.-Лев.)]; 4) страд, з. толбчься; ер. товкти 1. товкучка разг. толкучий рынок; разг. толкучка; . (реже) толчок [Тарас: ..От скажіть, тьотю, скільки разів на тиждень ви возите в місто на товкучку борошно..? (Мик.)]. товмач, -ча ист. толмач [Товмач перекладав сухим, байдужим голосом (Риб.)]. товмачити, -чу, -чиш см. товкмачити 3. товпа разг. толпа [Товпа гомоніла і тиснулася довкола скаліченого (Фр.); В Мілані товпа захопила тюрму, Звільнила всіх в'язнів... (Hex.)]. товпйга м. и ж. р. редк. толстуха (ж.р.O толстун (м. р.). товпитися, -питься толпиться, тесниться, (пробираясь куда-нибудь разг. — еще) протискиваться [Аж потіють, та товпляться, Щоб то ближче стати Коло самих: може вдарять Або дулю дати Благоволять (Шевч.); В його голові товпляться плани — один фанта стичніший од другого (Янов.); Дзеленчить довго й тоненько дзвоник, і люди товпляться в балаган (Вас.)]. товпище редк. толпа [Мамай швиденько вибрався з товпища та й подався в той бік, куди пішла Лукія (Ільч.)]; см. ещё стовпище 1. товстезний, товстелезний увел. разг. толстенный, толстущий [Дівчина була невеличка, з двома товстезними чорними косами по пояс (Сенч.); Так і здається, що он з-поза того стовбура товстелезної смереки вийде ніжна Снігуронька й тихо-тихо привітає вас (Вишня)]; см. ещё товстющий. товстенний увел. разг. толстенный [Він ходить по асфальту, і радісна, хороша усмішка не зникає з його товстенних губ (Собко)]; см. ещё товстющий. товстенький уменьшу ласк. разг. толстенький; (в сказуемом — ещё) толстенек [Прийшов начальник, чоловічок низенький, товстенький, з виду добродушний (Фр.); Товстенький, як пеньок (Ном.)]. товстенько нар. уменьш.у ласк. разг. толстенько. товстесенький уменьш.у ласк. разг. толстё- хонький; (в сказуемом — ещё) толстёхонек. товстесенько нар. уменьш.у ласк. разг. тол- стёхонько; Оспівати и т. п. ^ко (на невысоких нотах) петь и т. п. низким голосом, петь и т. п. басом [Діти наші, квітоньки, Хлопчики і дівоньки! Нум гуртом співать; Ви тягніть тонесенько, Буду я товстесенько Окселентувать (Гл.)\. товстий толстый; (большой по объёму разг.— ещё) объёмистый; (тяжеловесный — ещё) грузный, (реже) тучный [Не в шутку молодець був жвавий, Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок (Котл.); Груша тая була висока та крислата, товста, в три. обіймища (Ільч.); До товстого шнура прив'язаний гострий гачок (Донч.); Його жилаве тіло прикривала тільки сорочка з товстого полотна (Панч); Живіт товстий, а лоб пустий (Ном.)]; О *** тйй голос (густой, на невысоких нотах) разг. толстый (низкий, басистый) голос; (неприятный на слух — обычно) грубый голос [У сіни через зачинені двері доходив чийсь голос, товстий, навіть трохи сердитий (Н.-Лев.)]; ~тйй журнал лит. уст. толстый журнал; ~та зима обл. уст. снежная зима, зима с глубокими снегами [Зима тоді саме була товста та люта (Манж.)]; ^та к й ш- к а анат. толстая кишка; ~тйй сон редк. крепкий сон [Хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали (Вовч.)]. товстити, -тать разг. толстить. товстісінький уменьш.у ласк. разг. толстёхонь- кий; (в сказуемом — ещё) толстёхонек. товстісінько нар. уменьш., ласк. разг. толстё- хонько. товстіти, -тїю, -тівш толстеть, становиться толстым; (полнеть разг. — ещё) добреть; (становиться тяжёлым) грузнеть, (реже) тучнеть [Рибалка рибку дбав і у мішках носив, А старшина товстів і багатів на диво... (Гл.)]. товстішати, -шаю, -шаєш толстеть, становиться толще, становиться более толстым. товсто нар. толсто; О *^то співати, говорити, вульг. ревтй и т. п.
|