Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
TOB 62 TOB разг. петь, говорить, вулъг. реветь и т. п. толстым (низким) голосом, петь и т. д. басистым (разг. басовитым) голосом (басисто, разг. басовито), петь um. д. грубым голосом [— Добридень, парубки!— «Дай, боже, здоров'я!» — відказало два голоси; один — товсто, поважно, як пристало курцеві, а другий тонко (Коцюб.); Ведмідь на ретязі товсто реве (Ном.)]. товстобокий с толстыми боками, толстобокий [Зимонько-снігурочко, Просимо, голубочко, Щоб мороз стояв. Бабу товстобокую, Відьму вирлоокую, Пильно доглядав (Гл.)]. товстогубий толстогубый [За дощаним столом на лавці сидів товстогубий Храпков (Ле)]. товстозадий разг. толстозадый [Скинули б тоді товстозадим панам., штани та всипали березової каші в те місце, звідки ноги ростуть (Кол.)]. товстокорий толстокорый [— З чого б ото сміятись? Весело тобі, радієш, пень товстокорий, — тремтячими губами прошипіла Мотря (Коп.)]. товстолобик ихт. толстолобик [На Україну завезено понад тисячу мальків, дво- і триліток білого амура, товстолобика і змієголова (Соц. тварин., 1956, 7)]. товстомордий разг. толстомордый, толсторожий, толсторылый [Ах ти ж, бугаю товстомордий^ (Тулуб)]. товстом'ясий разг. толстомясый. товстоніжка энт. толстоножка [Личинки товстоніжки виїдають насіння конюшини, люцерни, еспарцету (Колг. вироби, енцикл.)]. товстоногий толстоногий [Ведмідь товстоногий (Гр.)]. . товстоносий толстоносый. товстопалий с толстыми пальцами [Він невпевнено киває кудись, швидше вгору, ніж убік, товстопалою жовто-синьою, як в утопленика, рукою (Збан.)]. товстопикий разг. толсторожий, толстомордый, толсторылый [Він перестане служити цим товстопиким хаджам (Коцюб.)]. товстопузий разг. толстопузый, толстобрюхий [Пан Бжеський все ж таки ставиться до Янека трохи краще, ніж до цього товстопузого п'янички Ровіцького (Тулуб); З кіно гуртком виходять малята товстопузі (Бажан)]. товстостінний толстостенный. товстосум разг. толстосум. товстотілий толстотелый. товстошиїй толстошеий, с толстой шеей. товстошкірий толстокожий [Який він все- таки товстошкірий! Чому він не подумав про те, що вона цими зустрічами з ним на- ряжає себе на стократ більшу неприємність? (Вільде)]. товстошкірі, -рих сущ. зоол. толстокожие. товстошкурий разг. толстокожий [Вода була холодна. Але товстошкурому тюленеві було байдуже (Трубл.); Ех, не для мене цей світ!.. Нехай живуть на йому товстошкурі, тупі, -- він для них (Тесл.)]. товстуватий толстоватый [Це був круглий, товстуватий чоловік років сорока п'яти, з великою лисиною (Гур.)]. товстуля разг. толстунья, толстуха, толстячка [Проти мене сиділа якась товстуля, удовиця в траурі, нівроку її, така широка, що займала своєю особою два номери (Н.-Лев.)].^ товстун, -на разг. толстяк; (реже) толстун [Демид Пампушка, голомозий, без жодного слідочка чуба козацького,. моторний товстун (Ільч.)]. товстунець, -нця ласк. разг. толстячок [Біля вогню вертівся Петро Семиглаз — рухливий товстунець, по-дівочому білий і рум'яний (перекл. з Бубеннова)]. товстуха разг. толстунья, толстуха, толстячка [Спіткала раз товстуха нашу наймичку та й питає: — Чи твій хазяїн одпочиває після обід? (Барв.)]. товстушка ласк. разг. толстушка [Низенька товстушка Ніна поруч високої й худої Шепель здавалася ще нижчою й круглішою (Донч.)]. товстюіций, редк. товстючий увел. разг. толстущий; объёмистый [Праворуч, за оградою, розкинувся старий сад, з товстющими деревами (Кол.); Серед товстючого високого дерева ген на гору коритом потягся шлях (Мирн.); Дуже б я хотіла написати як скоріше свою брошурку, але не можу обіцяти дуже скоро, бо треба ж прочитати дві товстющі німецькі книги..— се ж не жарти (Л. Укр.)]; О ^щий, г^чий голос (б а с) очень толстый (низкий) голос (бас), басистый голос; грубый голос (бас) [Зате ж як розкуражиться [скрипка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що ja бас товстючий загуде (Гл.)]. Ср. товстий. товстяк, -ка разг. толстяк; (реже) толстун [По надвір'ю вітер грає, Голуб голуба ганяє, В хаті панійка тонка Крутить пана- товстяка (Гл.)]. товстянкові, -вих сущ. бот. толстянковые. товча обл. редк. толчея, толкотня, давка [Спершу багато було товчі — декого стоптали кіньми в темряві (Головко); М є ф і с- т о ф є л ь: ..До мене, докторе! За мене враз хапайсь Та й виб'ємось з цієї товчі (перекл. Л у каша)]. товчений прич. толчённый [Марфа вже насипала кулешу в миску, що густо парував, заповнюючи приміщення духмяним запахом старого, товченого з цибулею і часником сала (Коп.)]. товчений прил. толчёный [Петрик сипле курам проса, виносить товченої картоплі поросяті (Куч.)]. товченик разг. 1) тумак, удар [Під сердитую годину Одна [рука] смиче за чуприну і товчеників дає (Гл.); Слово по слову та й до товчеників доходить (Свидн.)]; 2) редк. кулинарное изделие в виде клёцки или лепёшки из истолчённого рыбьего мяса, картофеля и т. п. [Скажи, будь ласка, дочко, куховарці, щоб зараз сікла м'ясо на товченики (Н.-Лев.); Ставлять сметану, сир, вареники й товченики, і мед прямо мисками (Довж.)]. товчення толчение [Таку роботу можна без образи порівняти з товченням води в ступі (Л. Укр.)]. товчіння 1) толчение [На поселенні виявлено |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)