Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
TOB 63 тож численні кам'яні знаряддя праці — розтирачі, нести для товчіння, зернотерки (Нар. стар. іст. УРСР)]; 2) избивание; 3) долбление, долбёжка. Ср. товкти 1, 3-4. товчія разг. толчея, толкотня, давка [У приміщенні варти безладна метушня піднятих тривогою гайдамаків. Біля піраміди товчія (Головко)]. товчок, -чка редк. 1) толкучий рынок; разг. толкучка; (реже) толчок [Найбільш турбувала мене одежа. Шоколадна, в рогіжку, перероблена з старої панської, купленої на товчку (Коцюб.)]; 2) уст. см. поштовх, товща толща [Потужні товщі тріасового вапняку, розчленованого тріщинами, легко розчиняються у воді (Вісник АН УРСР у 1957, 3); Справжнє новаторство — це насамперед глибоке проникнення в товщу життя, у розум і серце людини (Мист., 1957, 5)]. товщати, -щаю, -щаєш утолщаться; (становиться толстым — обычно) толстеть [Риба під тиском льоду, що день по дню товщав.., йшла до берегів (Верш.); Солоха чим далі все товщала (Мирн.)]. товщенний увел. разг. толстенный [Без надмірного зусилля він шари товщенні б'є, та нестримно йде вугілля: п'ять хвилин — і тонна є (Уп.)]. товщина толщина; уст. толстота [За кілька хвилин він вибрав трос потрібної йому тов-. щини й довжини (Трубл.)]. товщинний спец. толстотный, тога ист. тога [Тога на ньому так уложена, як личить людині значно старшій, — широкими заломами і спущена в подолі низько, мало не до п'ят (JI. Укр.)]; О вбиратися (драпуватися) в ^ту (выдавать себя за кого-либо или создавать себе репутацию) книжн. рядиться (драпироваться) в тогу. тогідний обл. прошлогодний [Найстарший стіжок був чорний, той під ним сивий, менший від цього сивавий, тогідний білий, а сьогорічний жовтий, як віск (Стеф.)]. тогїдь нар. обл. в прошлом году [О, давно я вже був тут, Іване... Ще, коли б не збрехати, тогідь перед жнивами (Козл.)]. Того нескл. сущ. ср. р. Того. гото і) мест. см. той 1; 2) нар. оттого, потому; (реже) поэтому; (по той причине) уст. затем; канц. посему [Що ж, будемо сватами? Того тебе й кликав до Менделя (Коцюб.)]; 3): ^гб, Щ о и ^то що союз оттого, что и оттого что; потому, что и потому что [І ти заплакала! Чого? Того, що тяжко полюбила Микиту бідного того! (Шевч.); Кінь вороненький того зажурився, Що ще сьогодні води не напився (Боров.)]; 4) част. разг. того; обл. тоё [Данюша прихилився ближче до зятя й сказав: — Оце ж і сьогодні сход, треба, б того... — Да! Треба буде! (Головко)]. тогобічний разг. находящийся или живущий на другом берегу, по ту сторону [реки] [І там, край лісу, де ріка була межею звичною, — тепер зійшлися всі кружка — і наші, й тогобічнії... (Забіла)]. тоголітній разг. прошлого лёта, минувшего лёта, прошлогодний. тогорічний прошлогодний [Поле внизу, непривітна стерня, тогорічне будяччя, Пара худих шкапенят тягне, зігнувшися, плуг того-цього разг. того-сего, тогр-этого. тогочасний тогдашний (разг.); современный кому, современный чему [У Панаева розмовляли найвільніше, одверто критикували тогочасні порядки, обурювалися ганебною плямою російського життя — кріпацтвом (Іван.); Думка її, одірвавшись од тогочасного суму, далеко-далеко літала за своїм коханим чорнобривцем (Мирн.)]. тогочасність, -ності то время (неточно) [Драма Лесі Українки [«Руфін і Прісцілла»], написана в роки спаду революції і настання реакції, наголошувала на багатьох актуальних питаннях тогочасності (Рад. літер., 1955, 18)]. тоді 1) нар. тогда; (не теперь — ещё) в то время, в ту пору; (при подчёркивании однократности случая, явления и т. п. —обычно) в тот раз [І, може, саме ця натхненна віра у свій народ сповнила тоді Шуру певністю у неминучості й її особистого щастя (Гонч.); — Куди ж я піду? Де ж я подінуся? — думала тоді. — Хто мене розважить? (Вовч.); Ніколи вона не здавалася Чіпці такою хорошою, як тоді... (Мирн.)]; а ^ді а потом, а затем [Звідти знов їдем на базар, оглядаємо, а тоді в кав'ярню (Коцюб.)]; 2) (соотносительное слово-наречие в главном предложении) тогда [Тоді я веселий, Тоді я багатий, Як буде серденько По волі гуляти! (Шевч.); Якби мені знову колишняя сила, Якби мені руки міцнії, Тоді б мене туга оця не гнітила!.. (Л. Укр.); Це було лише тоді, коли вони твердо знали маршрут корабля (Раб.)]; 3): ^ді як союз в то время как, тогда как [Його [сонця] вогняне коло обгородилося кругом гострими стрілами, котрі., осідали по траві огненно-червоним піском, тоді як середина горіла повним страшенним огнем (Мирн.)]. тодішній тогдашний (разг.); современный кому, современный чему [X о р о с т і л ь: ..Я гадаю, що ви не гніваєтеся на мене за тодішній жарт? (Фр.); Тодішніми часами міщанських і селянських дітей не приймали в гімназію (Н.-Лев.); У оцінці історичних подій поет [Пушкін] пішов значно далі вперед, ніж багато тодішніх істориків (Літ. газ., 1949, VI)]. Тодор см. Теодор. Тодос разг. см. Феодбсій. Тодоска, Тодося разг. см, Феодосія. Тодбсь разг. см. Феодбсій. тож 1) союз ведь; (в начале предложения, содержащего вывод из предыдущего — обычно) так вот, итак; (только с оттенком причины) поэтому [Як би мені хотілося побачити Лопатинці і лопатинських людей, тож я 16 літ нікого не бачив (Коцюб.); Тож як мудрості доходиш, — хочеться і жить, і жить! (Тич.); Його [дідова] хазяйка мила Сипучої для нас картоплі наварила, Та |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)