ток 65 тол тий за багатство, а убогий — бозна й завіщо вже (Ном,)]; 2) част. разг. того; обл. тоё [Ти, дівко, той, піди, мабуть, напій коня... (Панч)]. ток1, -ку ал. редк. ток [І сили приходять, Гарячі слова Б'ють, як високий ток (Шер.); Могутнім током Україну Веде в Комуну Дніпрельстан! (Сос.)]. ток2, -ка, редк. тока (женский головной убор) уст. ток [Вбрана пір'ям тока хилиться з чола, —пишна, вогкоока [графиня] Гордо увійшла (Бажан)]. токай, -каю, токайське, -кого (сорт вина) токай, токайское [вино] [Не важко додуматись, що з агентом та інспектором Дре- шер зустрічався не раз у кав'ярні за угорським токаєм і преферансом (Козл.)]. токайський: і-^ке вино токайское вино; (реже) токайское (сущ.), токай, токар, -ря токарь [Входить токар у цех, і знайомий верстат Знов його зустрічає, як давнього друга (Руденко)]. токаренко разг. сын токаря, токарів, -рева, -реве тока рев, тбкаря (род. п. от токарь). токарівна разг. дочь тбкаря. токарний токарный [В мами над верстатом токарним — Прапорець червоний-червоний (Мур.)]; ~на^ справа токарное дело. токарно-гвинторізний ¦- спец, токарно-винто- рёзный. токарно-карусёльний спец. токарно-карусёль- ный. токарно-револьверний спец, токарно-револь- вёрный [Ми взяли на себе таке зобов'язання: достроково освоїти і випустити., новий., зразок токарно-револьверного верстата (Рад. Укр., 1957', І)]. токарня 1) токарная (сущ.); уст. токарня; 2) обл. редк. токарный станок [А ви при своїй роботі вживаєте токарні? (Фр.)]. токарство токарное дело, токарное ремесло [Він мав велику охоту до різних механічних праць, до токарства, ..до пасічництва і садівництва (Фр.)]. токарський токарный; ~ка справа токарное дело, токарювати, -рюю, -рюєш разг. токарничать, токійський токийский. Токіо нескл. сущ. ср. р. Токио, токката муз. токката. токовий с.-х. 1) прил. гумённый; обл. редк. токовой [—• Оттепер буде чим токову куряву обмітати, — казав Тупотун, прибравшись в гарні подарунки, — таких рушників і наш соцький не давав за своєю одиначкою (Баре.)]; ~ві корма гумённые корма; 2) (род. токового) сущ. токовой (редк.); (как новообразование нашей эпохи— ещё) заведующий током [Та й перебрав же, вражий син, до гаспида грошей, і пообма- | нював-таки пекельного і клюшника, і і токового (Квітка); На тік привезли за- і смічене бур'яном зерно, і його довелося кілька разів переганяти на сортировці. Токовий »Кость Попіл сердився (Минко)]. токовище охоти, токовище, ток. токовище с.-х., архл. токовище [На півдорозі до токовища працювали трактори (Гонч.)]. \ токолог мед. токолог. токологічний мед. токологический. токологія мёд. токология. токотати, -кбче и токотіти, -тить обл. [быстро] стучать; (только о сердце — еще) биться, разг. колотиться [Тільки довгі полози плазують, край ріки токочуть ятелі, та світання весело віщують солов'ї в прозірчастій імлі (Забіла); Христине серце не б'ється мов, а стиха токоче (Мирн.); Пішов я вуличкою, іду, неначе хто у спину мене штовха, а серце токотить, як з грудей не вискочить (Стор.)]. токсикогенність, -ності физл. токсикогён- ность. токсикоз, -зу мед. токсикоз [Високоефективним лікувальним засобом виявився спленін і при терапії раннього токсикозу вагітних (Наука і життя, 1959, 5)]. токсикоінфекція мед. токсикоинфёкция. токсиколог спец, токсиколог. токсикологічний спец. токсикологический. токсикологія спец. токсикология. токсин, -ну биол., мед. токсин. токсичний биол., мед. токсический [У теплокровних тварин ми зустрічаємо всі види інфекційного процесу, причому токсичні захворювання частіше спостерігаються у ссавців (Мед. ж., 1953, XXIII, 4)]. токсичність, -ності биол., мед. токсичность. токування токование. токувати, -кує токовать [Зайшов генерал у ліс, а там рябчики свищуть, тетерюки токують (перекл. з Салтикова-Щедріпа)]. тол, -лу тол [Вася з цікавістю взяв тол у руки, понюхав і навіть лизнув язиком, який він на смак (Шер.)]. толевий строит, толевый. толерантний книжн. толерантный; (реже) терпимый [Я сподіваюся, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Л. Укр.)]. толерантність, -ності толерантность; терпимость [Страх, як вони грають такими словами, як «толерантність», «моральна тиранія», «патріотизм», «українство» і т. п., обертають їх на всі боки, як самі хотять (Л. Укр.)]. Ср. толерантний, толерантно нар. толерантно; терпимо [Каргат не збирається толерантно ставитися до того, що не подобається йому чи то в людях, чи то на заводі (Шовк.)]. Ср. толерапт- ний. толівник, -ка строит, толевщик [До дня відкриття XXI з'їзду [КПРС] Дарницькі толівники вирішили за рахунок економії сировини випустити понад план ще 250 тисяч квадратних метрів покрівельних матеріалів (Вен. Київ, 1958, X)]. толк, -ку толк [«Зв'язок» фізіології з філософським ідеалізмом, переважно кантіанського толку, довгий час потім експлуатувався реакційною філософією (Ленін); Хоч завжди у мене із щоденників мало виходило толку, проте почну ще раз (Вас); Тепер толку від нього не скоро діждешся (Шовк.)]; ^ки, -ків (мн. ч.: разговоры, пересуды, обсуждение чего-нибудь) толки [Мені часто різні наші громадські рухи, спори, толки, антагонізми та симпатії видаються 5-1402
|