Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тол 66 бурями в шклянці води (Л. Укр.)]; без ~ку без толку (без толку) [Десь світ вертиться сей без толку (Котл.)]; взяти в г^к щ о разг. взять в толк что; збивати, збити з ^*ку разг. сбивать, сбить с толку; (с правильного жизненного пути — ещё) совращать, совратить с пути истинного [Люд прийшов і повтікали Велети всі геть з країни, Збиті з толку, мало мозку В головах таких великих (пе- рекл. Л. Українки)]. толковый редк. толковый [Опонентів було аж п'ять, з них толкових два (Л. Укр.); Відповідь була толкова. Що на неї скажеш? (Шер.)]. толково нар. редк. толково [Його ми чуєм дуже часто, 3 промов його — вогнем пашить. Толково, пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр.)]. толком нар. разг. толком [Але вона й сама толком не могла б пояснити, що це будуть за машини (Донч.)]. толіеування 1) толкование [Я на сни та їх толкування ніколи й нічого не покладав і не покладаю, а містицизмом взагалі ще менше займаюся (Коб.)]; 2) толкование; разговоры (мн. ч.). Ср. толкувбти 1—2.^ толкувати, -кую, -куєш редк. 1) толковать [Сутяга толкував укази І що то значить наш статут (Котл.); Коран треба толкувати не так, як досі, а відповідно новим дослідам науки (Коцюб.)]; 2) (говорить с кем о ком, о чём) разг. толковать; (реже) разговаривать, беседовать, вести беседу [—Про що це ви толку вал и з паничем Лепехою? — спитала кума (перекл. з Вовчка)]; ~куй! разг. рассказывай!, толкуй! [—Ат! толкуй! — понуро одкаже Онисько і піде з хати (Мирн.)]. толмач, -ча уст. редк. толмач [Розказували, що він., був завзятий і дуже письменний, і знав по-турецькій і по-татарській, і був за толмача (Стор.); Скорчивши смішну гримаску своєму толмачеві, Катеньці, артист без усяких вказівок, за одним тільки чуттям, направився просто до Тараса Шевченка (Ільч.)]. толовий толовый [В а й с м а н, розглядаючи рейку: Щоб таку штуку підірвати, не дуже багато й треба: три толових шашки, і все полетить шкереберть (Гонч.)]. толок, -ку редк. трамбовка; (реже) техн. поршень [В один з циліндрів компресора під толок потрапила (а може хто кинув) малесенька, але тверда стружка і попсувала його (Трубл.)]. толока1 с.-х. пар; обл. толока; (неточно — изредка) выгон [От скоро вже і журавлі Поприлітають в степ широкий; Забовваніє у брилі Вівчар в степу серед толоки (Гл.); Читальню будували на громадській толоці, над річкою, близько дороги (Март.); Вуличка, що вела на толоку до гамазею, підіймалася все крутіше (Гонч.)]. толока2 (разовая работа обществом, миром для оказания содействия кому-либо) уст. помочи (мн. ч.); обл. толока [Толока! Значить, зберігся цей добрий звичай: кому не сила— чи старі, чи вдовиця, у кого нема рук робочих, — гуртом зробити без платні, без нагороди (Іван.); Вийшов в поле геть од шляху, У балку спустився Та й викопав при долині Глибоку криницю. (Не сам один, толокою Йому помагати Й добрі люде приходили Криницю копати) (Шевч.)]. толокно толокно [— Оце справжній пан! — повторив Данило. —А в'юни їсть, як простий, — додав Григорій. -Чиж знає він, як з них толокно робити? (Ст.)]. толокувати1, -кує (о земле) быть под паром; быть под толокой [Землі орної мало, і вона малородюча. А чого ж дев'ятсот гектарів боліт толокують? Там навіть осоки не візьмеш (Коле. Укр., 1958, 1)]. Ср. толока1. толокувати2, -кую, -куєш уст. работать миром [Як толокують, то гарно й убираються (Барв.)]. толочений топтанный, истоптанный, вытоптанный; (о посевах и т. п. — ещё) выбитый [І козаки, припавши до коней, зникли в траві. Вже й чорних шапок не стало видно. Один тільки струмінь толоченої трави показував слід їх бистрого бігу (Довж.)]. толочення топтание, истаптывание, вытаптывание; вытравливание, стравливание. Ср. толочити. толочити, -лочу, -лочиш топтать, истаптывать, вытаптывать; (только о посевах — ещё) вытравливать, стравливать; (причинять увечье ударами um. п. — реже) избивать [Табуни коней толочили хліба (Панч); Його займали хмари — ся неспокійна небесна людність. Точились небесні війни, падали трупи, а їм толочили груди все нові лави (Коцюб.); Листоношу водили [фашисти] селом, як злидарське горе, його толочили по дорозі й нівечили чобітьми (Янов.)]. толочитися, -лочлться редк. истаптываться, вытаптываться [Жаркі бої Гули над Ворсклою по полю: «За волю-волю — Нашу долю!» І толочились перії (Воронько)]. толочіння см. толочення. толочний находящийся под паром; находящийся под толокой. Ср. тодбка1. толстбвець, -вця толстовец [Суперечності в творах, поглядах, вченнях, у школі Толстого — дійсно кричущі.. З одного боку, надзвичайно сильний, безпосередній і щи- ий протест проти громадської брехні і альші, — з другого боку, «толстовець», тобто потасканий, істеричний хлюпик, іцо називається російським інтелігентом, який, прилюдно б'ючи себе в груди, каже: «я поганий, я гидкий, але я займаюсь моральним самовдосконаленням; я не їм більше м'яса і живлюся тепер рисовими котлетками» (Ленін)]. толстовка 1) толстовка [На ньому була чорна бархатна толстовка з таким же пояском (Гонч.)]; 2) (о последовательнице толстовства) толстовка [Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що «натура утяла мені кепський жарт»... шкода, справді, що я не фаталістка або не толстовка (Л. Укр.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)