Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 2 до 635):
Попередня 
Наступна

том
68
тон
коївся трохи, випогодив чоло і запанував
над рухом своїх рук (Фр.)].
тбмний редк. томный [Я завжди буваю на
балі в білому ...Я тоді така біла, томна
(Л. Укр.)}.
томність, -ності редк. томность.
томїю нар. редк. томно [Облетів вже мак,
томно пахне так матіолою (Сос.)].
томограф техн. томограф [Крім апаратів для
рентгенологічного дослідження загального
характеру, є й спеціальні.. Серед них
значний інтерес становлять томографи (Наука
і життя у 1959, 1)].
томпак, -ку мет. томпак.
томпаковий мет. томпаковый.
Томськ Томск.
Томська область Томская область.
томський томский.
тому 1) мест. см. той 1; 2) нар. потому,
поэтому, оттого, канц. посему; (по той
причине уст. — ещё) затем [Тільки точне
виконання кожним загоном свого завдання
могло дати успіх. Тому з загонами і
окремими групами пішли навіть штабні
офіцери (Гонч.)]; і г^му и потому [Я не маю
чим годувати свого батька і тому привів
його до вас... Годуйте тепер його самі,
коли позбавили мене хліба... (Коцюб.)];
о т *^>му вот потому; 3) (союз или часть
сложного союза) так что [Поїдемо певно
човном, коли море буде таке тихе, як нині.
Коли ж не буде тихе, то хоч не страшно
плисти, а погано пристати до берега, тому
поїдемо підводою (Коцюб.)]; ^му щ о
потому что, оттого что, так как [Мабуть,
тому що село коло річки близько, таке
все свіже, зелене та ярке (Вовч.)]; ~му,
що... потому, что..., оттого, что...; уст. затем,
что... [—;Чому його називали Мишунею?—
Та тому, що ніяке інше ім'я до нього не
пасувало (Янов.); Так, орд чужих плавець
несамовитий Ламанш тому не смів
перепливти, Що Волги він не зміг переступити.
Британіє! Це пам'ятаєш ти? (Бажан)];
а ~му а потому; (поэтому — с оттенком
следствия) так что; а ~му що... то а так
как... то; він спізнився, ^му
йому доведеться прийти ще
раз он опоздал, так что ему придётся
прийти ещё раз; н е ~му, щ о..., а *^му,
що... не потому (оттого, затем), что..., а
потому (оттого, затем), что... [Вони
сьорбали з одного котелка, Не тому, що
стомились, а тому, що друзі (Мал.)].
тому-то союз потому-то; (реже) оттогб-то
[Усі ми певні, що Ваше [Панаса Мирного]
ймення закрасило б наш альманах та
забезпечило б йому розповсюдження, тому-
то я від імені нашого «літературного
комітету» звертаюся до Вас з великим
проханням прислати до того альманаху яке-
небудь оповідання своє (Коцюб.)].
тон,-ну тон [Весняний гук іде в народі, Що
рідну землю засіва... Ой, скільки тонів
і мелодій. Ой, що ж то будуть за жнива!
(Рил.); Відомі досі способи вислухування
серцевих тонів не дають задовільних
наслідків (Наука і життя, 1958, 7); Він
знав добре вдачу Марусі і не зважав на
тон її розмови (Коп.); Перлове небо
прибрало землю у сірі тони (Коцюб.)];
говорити, співати, гудіти и т. п.
в **~>н говорить, петь, гудеть um. п. в тон
[Гули джмелі в тон рокітливому загасанню
струн (Тулуб); — Ну от і заробив! — у тон
йому одмовляє Андрій (Вас.)]; з а д а в a-
т и г->н см. задавати І; потрапляти,
потрапити в ^н попадать, попасть
в тон [Леночка розповідала, вживаючи
книжних зворотів мови, вона все хотіла
потрапити в газетний тон (Янов.)];
хороший (гарний, добрий) ~н
хороший тон [Б н н: ..Ви не маєте
найменшого розуміння про хороший тон і
ввічливість (Собко)].
тональний муз. и пр. тональный [Саксаган-
ський завжди був присутній у театрі.
Він слухав виставу, відчував її ритмічний
і тональний розвиток (Тоб.)].
тональність, -ності муз. и пр. тональность
[Насичені сонячним світлом, виконані
просто, в приємній мажорній тональності,
вони [етюди Кульчицької] будили у
глядача бадьорі емоції (Мист., 1957, 5);
Музична мова симфонії Б. Лятошинського
грунтується, головним чином, на
функціонально ясній гармонічній структурі з
раптовими відхилами в тональності (Мист.,
1959, 1)].
Тонга Тонга.
тоневий рыб. тоневой [Довелося старанно
очищати територію від залишків лісу і
чагарників, тим більше, що ці місця
призначалися для активного лову
риби (тоневі ділянки) (Наука і життя,
i960, 10)].
тоненький уменьш., ласк. разг. тоненький;
(только прям.—по объёму, толщине,
размеру um. п.) тонковатый [Стояв високий Дуб
серед долини І гордовито всюди поглядав.
Сміявся він з тоненької Лозини (Гл.);
Сорочка на ній біленька, тоненька, сама
пряла і пишнії рукава сама вишивала
червоними нитками (Квітка); У розчинені
двері було видно, як на подвір'я падали
скалки від снарядів. Вони гупали, як
груші, і там здіймався тоненький пилок
(Панч)]; *^*кі брови тоненькие брови,
узенькие брови; ~кий голос, сміх
разг. высокий голос, смех; разг.
тоненький голос, смех [Ти соловей маленький,
В тебе голос тоненький (Чуб.)]; ^кий
сон чуткий сон [Лежить [Даринка] і
чує крізь тоненький сон, як недалеко біля
неї Лиска щипає траву (Вирг.)].
тоненько нар. тоненько; тонковато [Він
[собака] лизав хлопцеві ноги й тоненько
скавучав знайомим голосом (Янов.)]. Ср.
тоненький.
тонесенький уменьш., ласк. разг. тонёхонький,
тонёшенький [На городі замислено
вешталась волохата, як собака, низенька теличка,
гризла тонесеньку гіллячку, лизала сніг
(Коп.); Намітка, як дим, тонесенька (Вовч.);
А голосочок-то який! Тонесенький,
милесенький такий (Гл.)].
тонесенько нар. уменьш., ласк. разг. тонёхонь-
ко, тонёшенько [Сорочечки, хоч і сама

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)