Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тон 71 топ тоншання утончение; утонение. Ср. тоншати, тоншати, -шаю, -шаеш становиться тоньше, утончаться; разг. тончать; (только в третьем лице) спец. утоняться [Тоншає сніговий покров на лапатих соснових гіллях (Збан.); Гора в моїх мріях усе тоншала й нижчала і, зрештою, перетворилась у невеличкий обеліск завбільшки в аршин (Вас.)]. тонше 1) прил. см. тонший; 2) нар. тоньше [Грицько піддержав брата і обидва закричали, Грицько товще, Івась тонше: — Сонечко, сонечко! (Мирн.)]. тонший 1) (как определение) более тонкий [Лу- каш.. убраний так само в полотняну одежу, тільки з тоншого полотна (Л. Укр.)]; 2) (как сказуемое — для всех чисел и родов) тоньше. тоншити, -шу, -шйш разг. делать тоньше, утончать; спец. утонять, тонюсінький уменьш., ласк. разг. тонёхонь^кий, тонёшенький [Маленька кізонька на тонюсіньких, як олівці, ніжках дрібно тремтіла всім тілом, сумовитими очима дивилася на пожежу (Збан.)]. тоня рыб. тоня [Тоня вдалась і справді красна; невід був повнісінький баламутів, осятрів, білуги (Н.-Лев.); А в шинку вже пиячили нетяги, що працювали в будень по тонях, і жваво обговорювали останні події (Тулуб)]. топ мор. топ. топаз, -зу мин. топаз [В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (Н.-Лев.)]. топазовий мин. топазовый, топати, -паю, -паєш, топнути, -ну, -неш редк. 1) топать, топнуть [Та й топнула ніжкою Дівчина, — Згорів козак, мов тая Калина (Щог.)]; 2) (только несоверш. — о быстрой ходьбе) разг. топать [Ш м є т е- л ю к: ..Я через тебе на Чайченка спізнюсь. Забирай свої шахи і топай скоріш!.. (Мик.)]. топильник см. опалювач, топильниця см. опалювачка. топити1, -плю, -пиш 1) (обогревать) топить, истапливать [Будем, брате, 3 багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати! (Шевч.)\ Може, голодні? А я сьогодні й не топила! Чим прийматиму? (Вовч.)]; 2) (редк. — накаливая вещество, превращать его в жидкость) топить; (о металле, стекле и т. п. — обычно) плавить; (о способе добывания) выплавлять; (о свече, воске уст. — изредка) теплить [Олію, дьоготь кип'ятили, Живицю, олово топили, Хто лізтиме, щоб лить на твар (Котл.)\ Армія майбутніх орденоносців топить сталь, водить поїзди, рубає вугілля (Янов.)]; ~ти молоко топить молоко. топити2, -плю, -пиш 1) (погружать в воду) топить, (реже) потоплять; (заливать водой — ещё) затоплять, разг. затапливать [Балтієць: Щоб не дісталась могутня зброя — Чорноморська ескадра — в руки ворога, треба негайно топити бойові кораблі (Корн.); Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає (Ном.); Імлистий дощ топив біле покривало землі (Коб.)];0 ^ти погляд (очі, зір) в що, в чому разг. устремлять взгляд (глаза, взор) во что; уставляться взглядом (глазами, взором) на что; уст. вперять взгляд (глаза, взор) во что [Очі свої він перевів уже в небо і топив свій ясний погляд у його непрозорій блакиті (Мирн.)]; 2) переч, топить; (делать несчастным и т. п. — обычно) губить [Але не судилося збутися народній мрії. Царизм уже топив у народній крові першу російську революцію (Куч.); Татоньку ріднесенький, не топіть своєї дитини! (Вовч.); Ну, з ремеслом в руках Ілько вже не піде топити життя в панських гноях (Козл.)]; ~ти лихо (горе и т. п.) в горілці разг. топить горе (тоску и т. п.) в вине, заливать горе (тоску и т. п.) вином. топитися1, -питься 1) топиться [В кухні топилася плита (Янов.); У хаті топилося. В печі гуготіли сухі дрова (Чорн.)]; 2) топиться; плавиться; выплавляться; (о снеге, воске и т. п. — изредка) таять [Як з кабанів, топилось сало, Так шкварилися сі [мучениці] в огні (Котл.); Маланчине серце топилось, як віск (Коцюб.); Хочу, каже, сидіти в саду серед квітів, щоб було тихо, чисто, красиво. Щоб залізна руда сама топилася під землею атомною силою (Янов.)]; свічка «-^питься свеча тает, свеча плывёт [Грубі свічі тихо топились, опливаючи воском, неначе сльозами (Коцюб.)]; молоко «^питься молоко топится; 3) страд, з. топиться, истапливаться; топиться; плавиться; выплавляться. Ср. топити1 1—2. топитися2, -плюся, -пишся топиться; (по- гружаться на дно и перен.) тонуть [Не всі, голубе мій, в морі топляться — більше в калюжах (Вовч.); І за соломину хопиться, хто топиться (Ном.); Тим запеклим душам треба було десь дівати свою силу, що пручалася, рвалася на волю, переступала звичаї, топилась у гульні, в горілці (Мирн.)]. тбпіка филос. топика. топільиик спец. топильщик. топільниця спец. топильщица. топінамбур, -ра бот. топинамбур [Топінамбур (земляна груша) при високій агротехніці дає великий урожай силосної маси і бульб (Колг. вироби, енцикл.)]. топір, -пора 1) (оружие) ист. бердыш [Да й пішов же Мартин По чужих містах, — Три сокири за поясом, А топір у руках (Пере,)]; см. ещё чекан 1; 2) обл. топор [Отак і ти, мій любий друг, — Чи тесля, чи коваль, Гостри топір, бери терпуг І йди із далі в даль (Воронько); Хату будує гуцул. Взявши у руки топір, Теше старанно старий рівну, струнку деревину (Шер.)]. топірець1, -рцй (вещь) 1) бердыш; разг. топорик [I гуцул промовля шепітком: — Що ж ти йдеш у парламент з ціпком? Ти захисник наш, воїн, борець, — Ось для битви візьми топірець (Шп.)]; 2) уменьш. топорик [Розчищають ліси у Карпатах, Чуть |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)