Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
топ 73 тор ср. топтати; 2) топтание; торчание; ср. топ- татпся 1. топтати, -пчу, -пчеш топтать; (приминать траву и т. п. — ещё) истаптывать; (перен.: нарушать что-либо, пренебрегать чем-либо — о правах и т. п. —ещё) попирать [Не спить Хима, ходить по садочку, ходить, топче пахучі квіти, що сама садила й поливала (Вовч.); Шуміть, жита! Та не для того, Щоб знов копитами топтав Чужинець поле... (Заб.); Ми повертаємось додому, Покриті шрамами від ран, I топчем вулицю знайому Ходою мирних городян (Дмитр.); Мати молилася святому Юрію Побідоносцеві, що топтав змія лошаком (Довж.); З якого права смів він топтати його людську гідність? (Гулу б)]; 0 *^ти в болото (в грязь) (порочить кого, что) разг. топтать в грязь, смешивать с грязью [М и- к о л а: ..Не показуйся прилюдно... з ним. Не топчи в болото моєї бідної голови (Фр.)\ Чи чули ви, як тільки що говорили там, як картали нас, як топтали нас в грязь? (Н.-Лев.)]; ~ти під нбги унижать; разг. топтать под ноги [— Оце!.. Та мене чоловік мій ніколи словом недобрим не покартав... — ..Мовчить!.. Та він мовчки усіх вас гнітить, під ноги собі топче... ні ради в вас, ні поради не спита — не шукає (Вовч.)]; ~тп пороги разг. обивать пороги; редк. топтать пороги [В дверях показалася., фігура, що вже давно не топтала сих порогів (Фр.)];~тп стежку куди (до кого, до чбго) разг. часто ходить куда, часто посещать кого, что [Нащо ти топтав до неї стежку, нащо варучався, коли ти не думав її брати? (Н.-Лев.)]; ~ти стёжку чию идти чьим путём [Вона вже знала, яка доля чигала на її дитину. Доведеться їй топтати материну стежку... (Коцюб.)]; ~ти чбботи (взуття um. д.) разг. топтать сапогй (ббувь и m. n.)t истаптывать сапоги (обувь и т. п.), стаптывать сапогй (обувь и т. п.), снашивать сапогй (ббувь и т. п.) [X р а п к о: ..Та так і ходитимеш, чужі пороги оббиватимеш. Воно ж тобі нічого — тільки чоботи топчеш, а другим — час гаєш (Мирн.)]; н є ***ти рясту KOMjf, недовго ряст ^ти кому см. ряст; не близький світ ~ти раве. ходить на большое расстояние [От Севастян — се друге діло; Тому інаково щастило, — Не близький світ топтав. Не тільки в Крим ходив — в Туреччині бував (/Vi.)]; ноги ^ти разг. ноги утруждать; уст. нбги трудить [Прийшов ні за чим, пішов ні 8 чим: нічого й питать — шкода ноги топтать (Ном.)]; чужі дворища ^ти разе. редк. по чужим дворам скитаться [Батько хрещений на очі не пустив, —цілий год я чужі дворища топтала (Баре.)]. топтатися, -пчуся, -пчешся 1) топтаться; (о неуместном присутствии кого-либо где-ни* будь разг.— ещё) торчать [Це сталося так несподівано, що Анрі-Жак навіть не боронився. Раптом він опинився долі і почув, як по ньому топчуть ся підковані черевики (Янов.); Захар довго топтався, збивав, обтрушував сніг (Горд.); Гаркуша прибігав з контори, з годину топтався у корівнику (Ряб.)]; ^>тися коло (біля) кого-нёбудь, коло (біля) чого-небудь (образно о заботах и т. п.) разг. крутиться около кого-нибудь, около чего-нибудь; (о хлопотах без нужды — изредка) суетиться [Сірячкова шляхта у сірих жупанах дешевого сукна цілими родинами топталась біля яток, під якими вірмени із Львова хвилями збивали перські єдваби (Панч); Гнат., щось мурмотів, топтався коло жінки, не знав, що порадити і як вгамувати її (Горд.)]; ^тися н а місці (оставаться на том же уровне) разг. топтаться на месте [Підказав... вечірню кинуть школу! Посміявся— юність промайне! Сам на місці топчеться відколи, а береться ще повчать мене... (Шер.)]; 2) страд, з. топтаться; ср. топтати. топчак см. тупчак. топчан, -на см. тапчан. тор1, -ра мат. тор. тар2* "РУ редк» колея. тора рел. тбра. торакопластика мед. торакопластика. торакоскопія мед. торакоскопия. тбрба котомка, сумка; уст. сума; (о мешке) разг. тбрба [Після обіду Мотря старцям роздавала по шматку паляниці в торбу (Мирн.); Андрій збирався на пошту: почепив на плече шкіряну торбу, взяв у руки ціпок (Коцюб.)]; О ~ои начепити разг. уст. с сумой пойти, по миру пойтй [Слухай, серце, Гудзя, слухай, Андрійку... якраз начепиш торби, та й мені доведеться... (Коцюб.)]; з ~бами пустити разг. уст. с сумбй пустить, по миру пустить [Мотрона: ..Я боюся, щоби нас той проклятий Юда зовсім з торбами не пустив, усього добра не збавив! (Фр.)]; купувати, купити кота в ^бі покупать, купить кота в мешке; налякав міх, то й ~би страшно см. міх 1; носиться як [дурень] з писаною ~бою см. носитися 1; піти, ходити, і т й (й т и) и га. п. з <*-*бами (з *^бою) разг. уст. пойтй, ходить, идтй и т. п. по миру [Од цариці Прийшов указ лоби голить. «Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить»,— Сказав Максим і гтгнт покинув (Шевч.)]. тррбан муз. уст. торбан [Онде грає жвавий хлопець у торбан весело (Федьк.)]. торбёшка см. торбинка. торбепшик редк. нищий (сущ.); (о внешнем виде — обычно) оборванец [— Ідіоти, йолопи і торбешники твої родичі, які не мають за що приїхати до нас і які об'їдають нас, мов сарана! — ледве стримує себе [Стадницький] (Ст.)]. ' торбина котбмка, сумка; уст. сума; (о мешке) разг. тбрба [Як же його? Що діяти? Горе моє! Горе!—Та й пішов, торбину взявши, За синєє море! Шукать долі (Шевч.); Прямо в торбу із ріки Попадають щупаки, — У Івасика торбина Підростає щогодини (Cm.)] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)