Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тор 74 тор торбинка котомка, сумка, сумочка; обл. торбинка [Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати. Торбинками обвішаний Його повожатий (Шевч.); — Усте! Усте! — крикнула Ватя до наймички.., — а принеси мені мій саквояж, ту торбинку, що лежить в моєму будуарі на столичку! (Н.-Лев.); По вулиці йшли школярі з сірими полотняними торбинками через плече (Головко)]. торбинкуватий, торбинуватий редк. мешковатый, мешковидный, мешкообразный. торбиночка, торбинонька уменъш., ласк, котомочка, сумочка; разг. торбочка [Артем Сидорович витяг з кишені малесеньку торбиночку (Коп.)]. торбинуватий см. торбинкуватий. торботряс разг. нищий (сущ.); (о внешнем виде — обычно) оборванец. торбохват разе. ирон. куроцап; воришка; жулик [— На возі сокири не кидай, бо ще хтось вночі поцупить та й на торжок однесе. Адже ж тут у Києві тих злодіїв та торбохватів, хоч греблю ними гати! — гукнула Лекерія Петрівна до свого наймита (Н.-Лев.)\. торбочка уменьш. котомочка, сумочка; разг. торбочка [А коли Омелькова торбочка спорожніла, ніхто вже й розмовляти не хотів з молодиком (Ільч.); На гачкові висіла вишита торбочка (Панч)]. торбук, -ка рыб. намёт, намётка. торг1, -гу 1) (о торговле) торг [А над Пслом, на майдані, торг іде... Власне, більше галасу, як торгу... (Вишня); Цей відвертий торг ще більше зачіпав і ображав запоріжця Лободу, але відступати було пізно, торг почався (Ле)]; без ~гу без торга; (только о номинальной стоимости чего- либо) без запроса [От і гаразд; отак би й зразу, без клопоту та без торгу (Мирн.)\; продавати, продати з [публічних! г^гів, (реже) продавати, продати з [публічного] ^ту уст. продавать, продать с [публичных] торгов, продавать, продать с молотка [Через скільки годів обидва материні доми ляснули: приказ їх продав з публічного торгу (Крон.)]; 2) (о месте торговли) уст. торг [О, всі знають, яке вино у Замфіра Нерона, тим-то він і не возить його на торг... (Коцюб.); Не рада коза на торг, та ведуть (Ном.); — Устигнемо з козами на торг! — одмахнувся від Оленки Іван Петрович (Вишня)]; я (ти и т. д.) до того ^>гу й пішки (о человеке, имеющем большое пристрастие к чему-либо) разг. я (ты и т. д.) очень рад этому, (реже) меня (тебя и т. д.) хлебом не корми [X и м к а: ..Гості ж, певно, не обманять—* прийдуть. П а л а ж к а: О-о, вони до того торгу і пішки! (Мирн.)]. торг2, -гу (учреждение) торг. торг3 (глагольное межд.) дёрг. торгання дёрганье; торганье [Чулося—грюкіт чимсь важким у двері десь усередині, торгання, скрегіт меблі, бряжчання шибок і глухий гул... (Головко)]. Ср. тбргати. торгати, -гаю, -гаєш, торгнути, -ну, -неш и усилит, торгонути, -ну, -нёш дёргать, дёрнуть; обл. торгать, торгнуть; (только несоверш. — волосы, одежду и т. п., а также перен. разг. — ещё) теребить, тормошить [— Насте, одчини! — кричить Хаб- роня, та все торгає дверима, аж двері дрижать (Н.-Лев.); Торгнувши клямку, Старов помітив, що на дверях біліє крейдяний напис (Ільч.); На вулиці вітер ухопив її в свої холодні обійми, торгав поли її кафтана, сипав їй у лице грудками глини, але вона не чула нічого (Фр.); Івашко неспокійно торгав за рукав. — Ходімо, Толю! Тут нам більше нічого робити... (Кач.); Коли прийшла похоронна про мого Гордія, то всі давай мене торгати: подавай, Василино, на пенсію, будеш гроші за свого Гордія брати (Куч.)]. торга тися, -гаюся, -гаєшся, торгнутися, -нуся, -нешся редк. дёргаться, дёрнуться; (только соверш. —~ резко двинуться с места разг. —ещё) рвануться, рвануть [Іцка розірвало на штуки, і тілько його руда голова немов торгнулася раптово наперед і., вточилася до Германової штольні (Фр-)]. торгаш, -ша разг. презр. торгаш [Тут зайшов [опришок] до одного торгаша і наказав: —Завтра ввечері аби були тридцять тисяч (Закарп. казки Калина); Ліберали і до питання про мови, як і до всіх політичних питань, підходять як лицемірні торгаші, що простягають одну руку (відкрито) демократії, а другу руку (за спиною) кріпосникам і поліцаям (Ленін)]. торгашество разг. презр. торгашество [..пролетаріатові вигідно підтримати ту частину буржуазної демократії, яка схиляється до революційного способу дій, а не торгашества.. (Лен ін) ]. торгашеський разг. презр. торгашеский [Буржуазія всіх націй і в Австрії і в Росії під лозунгом «національної культури» проводить на ділі роздроблення робітників, знесилення демократії, торгашеські угоди з кріпосниками про продаж народних прав і народної свободи (Ленін); Я знаю щасливі шляхи і шляхи у крові, В торгашеських лапищах бачу я атом, І душі убивців, як нори криві, Тому я стою на сторожі солдатом; Солдатом стою! (Ст.)]. торги, -гїв см. торг1 1. торгівля торговля [Радянська торгівля — основний засіб розподілу предметів народного споживання в нашому соціалістичному суспільстві (Рад. Укр., 1954, І)]; внутрішня ^ля внутренняя торговля; зовнішня ~ля внешняя торговля; оптова ~ля оптовая торговля; роздрібна ~ля розничная торговля. торгнути см. тбргати. торгнутися см. тбргатися. торговельний торговый [— Я купець: ..маю діла торговельні: скуповую та перепродую пшеницю, — сказав Капронідос (Н.-Лев.); Великі й малі торговельні судна під прапорами всіх держав охоче завертали сюди (Гонч.)]; *~ний капітале. торговый капитал [..первинною формою капіталу завжди і всюди був капітал торго- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)