Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тор 75 тор вельний, грошовий.. (Ленін)]; *^на сітка (точка) торговая сеть (точка) [У торговельну сітку міст і сіл надходить дедалі більше товарів (Рад. Укр., 1956, IX)]. торговельно-заготовчий торгово-заготовйтель- НЫЙ. торговельно-кооперативний торгово-коопера- тйвный; ~на сітка торгово-коопера- тйвная сеть [В гонитві за прибутками приватні підприємці і торговці різко підвищували ціни, в чому їм допомагали буржуазні специ, що пролізли в торговельно-кооперативну сітку [Радянської країни в 1921 р.] (lern. Укр. РСР)]. торговельно-промислбвийторгово-промьіпілен- НЫЙ. торговець, -вця торговец [Балаган був майже порожній: кілька китайців-ремісників, ван- тажники-кулі в синіх робах, дрібні торговці (Донч.)]. торговий торговый [Проїхавши Мерехву і перебравшись через плеса Мжі, виїдеш на торговий шлях, що йде у Крим (Стор.); Ви чоловік торговий: всюди буваєте, людей, світа бачили — де треба, до ладу й своє слово скажете... (Мирн.)]; г^вий капітал ж. торговый капитал; ~вий оборот эк. торговый оборот, торговиця, (реже) торговище уст. 1) (только торговиця—о действии) редк. торг; разг. привоз [—А що, жінко? завтра,—каже [чоловік],—Тра скриню продати. Коло нас тут недалеко Торговиця буде, Повезу її до лиха, Може, куплять люде! (Руд.)]; 2) уст. торговая площадь, место торга [скотом]; (реже) уст. торг, привоз, торжище, торговище [Кози никали по майдану, чи не лишилось де на торговиці хоч стебла сіна від учорашнього ярмарку (Коцюб.); В кожному місті на Русі було місце, спеціально відведене для торгівлі — торг, або торговище (Нар. стар. іст. У РСР)]. торговка торговка [Огрядні торговки походжали біля яих [казанів] з ополониками, наче козаки з піками (Гонч.)]. торгово-збутовий торгбво-сбытовбй. торгово-промисловий торгово-промышленный, торгонути см. торгати. торготіти, -гочу, -готиш разг. редк. тарахтеть [Юрко чув крізь сон, як торготіли каглянки у грубці (Донч.); Торготіли хури. Дядьки весело підстьобували коней (Кач.)]; см. ещё торохтіти 1. торгпред (торговий представник) торгпред (торговый представитель), торгпредство (торгове представництво) торгпредство (торговое представительство) [Мій батько декілька років працював у відділенні нашого торгпредства... (Янов.)]. торгування редк. торговля [Петро сам: ..От і починаються ті піжмурки, де немає місця ні добрій думці, ні чесному замірові... де одно ошукування та обдурювання, торгування людьми, перепродування всього святого!..(Мирн.)]. торгувати, -гую, -гуєш 1) торговать; (не систематически — с целью дополнительного еаработка разг. —- ещё) приторговывать [Ленін висунув лозунг — навчитися культурно торгувати (Біогр. Леніна); Торгують магазини, кіоски, чайні... Сліпить вечорами електрикою кінотеатр (Вишня); Вона була міщанка, перекупка: хлібом торгувала, рибою, соняшником... (Мирн.)]; 2) (покупать, выторговывать что-либо) разе торговать; (прицениваться к чему-либо разг. — реже) приторговывать [Ми зраділи землячці і стали торгувати в неї паляниці (Барв.); Певно, баба має гроші, та лише таїться з тим, бо все вешталась по ярмарку та торгувала підсвинка... (Коцюб.)]. -торгуватися, -г^юся, -гуєшся торговаться; (договариваться об условиях уст. — изредка) рядиться [Для годиться замовець спробував торгуватися, але дід не вступив (Тулуб); Сідайте, чого там довго торгуватись: проскочимо до дощу на бруківку... (Янов.)]. торгуючий торгующий. торгфлот, -ту (то рговий флот, торговельний флот) разг. торгфлот (торговый флот). тореадор, -ра тореадор [Ну, сей тореадор вже надто старий для своєї ролі (Н.-Лев.)]. торевтика спец. торевтика [В галузі художньої обробки металу (торевтики) в Ольвії працювало чимало справжніх художників (Нар. стар. іст. У РСР)]. торець 1) (род. торця, собир. торцю) торец [Тріскотіли дрова, сичали, і закипала на торцях пінка (Шиян); Порошкова суміш потрібного складу запресовується в залізну гільзу, торці якої потім заварюються (Наука і життя, 1956, 6); Машина м'яко слалась на шелесткому бруку, По восьмигранних шашках наковзаних торців (Бажай)]; 2) (род. торця — о стене дома и т. п.) строит, торец [На торці жилого приміщення, зверненому завжди до вулиці, верхні вінці подовжніх стін випускаються у вигляді консолі (Дерев, зодчество Укр.)]. торжёственний редк. торжественный [Тиха торжественна картина великої річки, освіченої вогнем багаття й зоряним, одкинутим в воді небом, навела на його багато дум (Н.-Лев.)]. торжественність, -ності редк. торжественность [Вона з такою торжественністю помагала Маріцці прибирати світлицю, наче нині попи мали святити хату її сусідів (Коцюб.)]. торжественно нар. редк. торжественно [Торжественно пливе галера лиманом (Н.-Лев.); Ріка своїм хребтом несе торжественно вперед веселий, скреслий лом (Тич.)]. торжество торжество [Виникнення світової соціалістичної системи — величезне завоювання міжнародного комуністичного і робітничого руху, торжество марксизму- ленінізму (Хрущов); В 1911 р. Леся Українка створює драму-феєрію «Лісова пісня», пройняту оптимізмом, вірою в торжество прекрасного у житті людей (Іст. укр. літ.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)