Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тор 76 тор торжествувати, -ствую, -етвуєш торжествовать [Справа Леніна живе і торжествує в країнах народної демократії, які успішно будують соціалізм (Рад. Укр., 1951, IV); —А що я казав?—більше за всіх метушився й торжествував дідок (Шиян); Горького вже кликали до машини, нагадували про поїзд, але він ніяк не міг відірвати очей від охопленої вогнями ріки, де розум людини торжествував над силами стихії (Ваш)]; «*-»ти перемогу торжествовать победу [Князь Ружинський уже торжествував перемогу (Ле)]. торжествуюче нар. торжествующе [Стадниць- кий ближче підходить до діда Дуная, довго дивиться на нього і торжествуюче запитує: — Попався? (Ст.)]. торжествуючий торжествующий [В цю мить весь він уже був суцільний летючий клубок вогню і нервів, втілення торжествуючої молодості (Гонч.); Він повернувся до неї обличчям, — і це вже було обличчя торжествуючого Дон-Жуана (Минуле укр. театру)]. торжище уст. торжище [Сила людей з далеких міст і сіл їхали на торжище з своїми виробами і крамом (Риб.)]; см. ещё торговиця 2. торжник, -ка редк. покупатель; уст. покупщик, купец [Тільки ляскання по руках торжників чути з усіх кінців' ярмарку (перекл. з Гоголя)]. торжок, -жка торжок [Ця частка Софіївського майдану, коло Михайлівського монастиря, була схожа на чималий торжок або ярмарок десь в містечку (Н.-Лев.)]. тори гати, -гаю, -гаєш, торйгнути, -ну, -неш обл. дёргать, дёрнуть [Двері ще не були на засувці, і Дмитро, торигнувши їх, першим увійшов у сіни (Веч. Київ, 1957, X); Одразу починає пекти й торигати в грудях (Вас.)]. торит, -ту хим. торит. торити: ^*ти шлях торйть путь (дорогу), проторять путь (дорогу); (перен. — ещё) прокладывать путь (дорогу) [Минуло кілька тижнів. Не рядових, а трудових, напружених до краю, бо шлях в ряди передових легеньким не буває. А наші хлопці як один шлях саме цей торили (Дор.)]; см. ещё торувати. торйця бот. уст. (Spergula L.) торица [Пев- ною ознакою кислотності грунту є наявність таких бур'янів, як хвощ польовий, кінський щавель, ториця і ін. (Колг. вироби, енципл.)]; см. ещё шпергель. торі нескл. сущ. м. р. полит, тори. торіаніт, -ту мин. торианйт [Дослідники виявили, що з кожного кілограма торіаніту можна добути десять літрів гелію (Трубл.)]. торіанітовий мин. торианйтовый [Щоб перевірити якості цього торіанітового піску, треба зробити спеціальне лабораторне дослідження (Трубл.)]. торієвий хим. ториевый; ~ві сполуки ториевые соединения. торізм, -му полит, торизм. торій, -рію хим. торий [Розроблено спосіб регенерації рідкісного металу торію з відходів виробництва сіток для газових жарових ламп (Наука і життя, 1956, 10)]. торік нар. в прошлом году [Торік Ігор склав екзамен разом за два класи (Козач.)]. торічеллієва пустота физ. торичеллиева пустота. торішній прошлогодний [Знов прибули до нашої шпаківні її, мабуть, торішні хазяї (Рил.)]; треба (потрібен) як с^ній сніг разг. нужно (нужен) как прошлогодний снег. торк (глагольное межд.) разг. толк, дёрг [З і л я: Де ж він, той Панас? К а т р я: Та там же в коридорі біля грубки. Почала я перегортати жар, подула на головешку, коли це — торк мене щось за плече, торк... (Вас.)]. торкання трогание; дотрагивание, касание [Йдемо серед урочистої ночі, і груди п'ють солодке повітря, і мозок хоче запам'ятати на все життя зоряне небо, торкання трави об ноги, краплі роси (Янов.)]. Ср. торкати 1. торкати, -каю, -каєш, торкнути, -ну, -нёш 1) (когб, що) трогать, тронуть (кого, что); (прикасаться — ещё) дотрагиваться, дотронуться (к ком^, к чему), касаться, коснуться (кого, чего) [Прийшов мій миленький, я не чула; Прийшов мій миленький, та й торкає: — Вставай, моя мила, вже світає (Чуб.); Він торкав за плече дівчину, що стояла поруч з ним, і вигукував: — Дивись! Дивись! Пливе! (Вл.); Богун злегка торкнув повід, і вірний кінь, товариш грізних січ і славних перемог, слухняно рушив уперед (Кач.); Улянка зломила хворостину й торкнула нею гадину (Донч.); Річард сидить, не торкаючи страви. К р і с- таоель: Річарде, ти б їв... (Л. Укр.); Руки торкали клавіші механічно (Н.-Лев.); Торкне берізку білокору Ранковий промінь, і дивись — Ще й сонце не підбилось вгору, Берізки й інші зайнялись... (Воскр.)]; 0 [і] пальцем не гинути (не причинить ни малейшего вреда) разг. [и] пальцем не тронуть [Та я вас і пальцем не торкну.. При свідках присягаюсь (Коцюб.)]; 2) перен. трогать, тронуть, затрагивать, затронуть; (сильнее — об обиде, оскорблении um. п. — ещё) задевать, задеть [Лагодилась буря. Але я байдужно дивився на грізні розрухи натури, не торкала якось мого серця дика краса південної бурі... (Коцюб?); Однак, як було хто нагадає про Голубівну, то й зашариться [він], ..видко вже було, що вона таки торкнула його за серце (Стор.); Ячмені почали половіти, немов сивина старості злегка торкнула буйну рослинність землД (Коцюб.); — Ну тебе, досить, — зупинив його Наринський, неприродно сміючись. — Тебе торкни тільки... (Шовк.)]; 3) (редк.— пихать) толкать, толкнуть; обл. торкать, торкнуть [Микола почув, що тихе море задвигтіло під човном, неначе хтось торкнув море з дна (Н.-Лев,); Торкнув хтось у двері немов... (Л. Укр.)]; 0 ~кай! (о езде) разг. трогай! [Було, як їдеш, то знай гукаєш на кучера: «Торкай, хлопче, тор- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)