Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
тор 79 тор на майдан (Бажан); На великому «змії» з бамбукових тичок та брезентових парусів, але з маленьким, хрипким і скажено торохтючим моторчиком, злетів [Уточкін] над полем на п'ять сажнів угору і беркицьнув у яр (Смол.)]. торочення долбление. Ср. торочити, торочити, -чу, -чиш разг. твердить; (говорить что-либо вздорное разг. — ещё) нести, плести; (настоятельно повторять одно и то же разг. — ещё) ладить, долбить [Я, кажуть, як божевільний усе одно торочу: «Я ж перекору не робив їй, бо й сам нещасливий був» (Барв.); Поки Терешко працював, Чиж, не перестаючи, торочив про базари (Бойч.); Настя: ..Та отямся-бо, кумо! Що ти торочиш? (Фр.); І це ж — страшна нечемність: людина не встигла поріг цеху переступити, слова ще не вимовила, а на неї накинулись, торочать їй казна-що (Шовк.); Користолюбець щохвилини Торочить про свої права, А от про те, що сам повинен Зробити людям,— забува (Воскр.)]; ~ти своё разг. наладить (заладить) своё, твердить своё [— Та всі ви мені дорогі.. — Всі, та не всі, — торочила своє Галина (Збан.)]; баляндраси ~ти см. баляндраси, торочити, -рочу, -рбчиш оторачивать, торочить; (обводить чем-либо в виде каймы прям., перен. — изредка) окаймлять [Ну, чого розсілася... Збирай зо стола та поможи Ярині рушники торочити (Л. Укр.)]. торочка разг. 1) см. торочки 1; 2) (об узкой полосе по краю ткани и т. п.) кромка; (реже) кайма; (только о самой полоске материи — изредка) тесьма; разг. тесёмка [Крапчастий з жовтогарячим тлом сатиновий халат, зав'язаний двома торочками на боці, підкреслював античну красу її постаті (Кундз.)]. торочки, -чбк 1) бахрома [Кайдашиха наділа тонку сорочку, зав'язалась гарною новою хусткою з торочками до самих плечей (Н.-Лев.); Вона хутко нахилилась і почала сухими пальцями скубти торочки на скатерці (Панч)]; 2) см. тороки 1. торочкуватий бахромчатый [Обірване, заму рзане хлоп'я, без шапки та з важким торочкуватим шарфом на шиї «оддирало» серед залу чечітку (Ле)]. тороччя собир. бахрома [Мати, мовчазна й похмура, обв'язавши голову старою хусткою з довгими тороччями, безкінечними хвилинами дивилася в вікно (Десн.)]. торпеда воєн, торпеда [Торпеда, справді, пройшла в кількох метрах від лівого борту (Ткач)]. торпедист воєн, торпедист [Три доби торпедиста чекала сестра (Нагн.)]. торпедний воен. торпедный [Художник намалював мічмана коло торпедного апарата (Куч.); До берега підійшов торпедний катер (Борз.)]. торпедник воен. торпедник [Старший лейтенант Завірюха — справжній % торпедник: енергійний, винахідливий, спритний, витримаїшй (Ткач)]. торпедо нескл. сущ. м. р. ихт. торпедо [Розміри дорослих торпедо коливаються від ЗО—40 сантиметрів до 1,5—2 метрів у довжину (Веч. Київ, 1958, III)]. торпедований воен. торпедированный. торпедометання воєн, торпед ометание. торпедоносець, -нбсця воен. торпедоносец [Штурман одержав наказ визначити віддаль.., а вахтовий начальник — ..слідкувати, чи «Кайман» не виявиться замаскованим торпедоносцем (Трубл.)]. торпедування воен. торпедирование. торпедувати, -дую, -дуєш воен., горн, торпедировать [Есмінець ходив у розвідку, розставляв міни, зустрічався з ворожими кораблями. Одного разу він вдало торпедував крейсер, одночасно витримав бій проти трьох міноносців і вернувся неушкодженим (Трубл.)]. торпедуватися, -дується воен., горн, торпедироваться. торс торс; (реже) туловище [А на тому фоні майне чудовий дівочий торс, пишне лице з огнястими очима (Н.-Лев.)]. торсання дёрганье; тормошение [Я враз заснув. Прокинувся від енергійного торсання за плечі (Трубл.)]. Ср. торсати. торсати, -саю, -саєш, торсонути, -ну, -нёш разг. дёргать, дёрнуть; (короткими ударами пихать) толкать, толкнуть; (только несоверш.—* толчками, рывками — ещё) тормошить, теребить, трясти [Чує Папай: хтось торсає двері (Трубл.); Грюкнувши дверима, в хату прожогом влітає Маня. Вся в снігу, підбігає до лежанки, починає щосили торсати брата (Гопч.)\ — Ну, ну? — підтакнув Боженко, торсаючи бороду (Смол.); Торсає він воза, аж в мене кістки торохтять (Н.-Лев.)]. торт торт [В заді стояли довгі столи, накриті скатерками, а на них лежали торти в білих зубчатих комірцях, різне печиво і великий пиріг (Панч)]. тортовий тортовый. тортура, (чаще мн. ч.) тортури, -тур 1) (при допросе) пытка; мн. ч. пытки [Усе нагадує про них [молодогвардійців] — не мертва шахта, не могили, а світлі прагнення, яких в душі тортурами не вбили (Уп.)]; брати, узяти на ~ри уст. брать, взять на дыбу, пытать (несоверш.) [Д и я к о н: Щось довго не приводять їх назад. Форту н а т: Либонь їх знову на тортури взято (Л. Укр.)]; 2) (о нравственном терзании) пытка, мучение, мн. ч. мучения; (реже) мука, мн. ч. муки; (сильнее) истязание, мн. ч. истязания [Дев'ять місяців, про- бутих в тюрмі, були для мене торту рою (Фр); Ота розмова, що відбувалася під час сніданку, була для Івана суцільними тортурами (Гонч.)]; з а в д а в а ти, з а в- д а т и ^*тур (^тури) уст. пытать (несо- верш.), подвергать, подвергнуть пытке; (перен. — обычно) причинять, причинить страдания (мучения и т. п.) [П р і с- ц і л л а: Я тебе прошу, не завдавай тортур моему серцю (Л. Укр.)]. торування протаривание; прокладывание. Ср. торувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)