Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
25 Завдання та будова Словника'довідника саме життя — нерідко неофіційні варіанти імен потрапляють у свідоцтва про народження дітей. Несхожість зовнішньої звукової оболонки цих похідних і повних імен (Женя, ГенЯш ївга, Югйна і Євгенія; Жора і Георгій; Нюра, Нюся і Ганна (Анна); Мура і Марія тощо) викликає юридичні ускладнення при оформленні різноманітних документів дорослої людини. Цей підрозділ не лише допомагає визначити, від яких повних імен утворено той чи інший варіант, але наочно знайомить читачів з багатством емоційно забарвлених похідних утворень, розкриває цікаве явище — збіг варіантів різних за походженням імен. Необхідні відомості може здобути тут перекладач українського фольклору та творів художньої літератури, які увібрали велике розмаїття імен. Скорочені та здрібніло-пестливі варіанти імен, винесені у заголовні й виділені напівжирним шрифтом, через тире співвідносяться із документальними відповідниками, поданими світлим шрифтом. Варіанти того самого імені, що починаються на різні літери, наводяться на своїх реєстрових місцях. Ряди варіантів будуються за алфавітом (не завжди перший варіант є найуживанішим), їх документальні відповідники розташовуються так, як у реєстрі першого розділу. Різні імена-відповідники (вони теж подані за алфавітом) відокремлюються крапкою з комою: Дана, Данка, Данонька, Даночка, Данусенька, Данусечка, Дануська, Дануся — Богдана; ДаниІла. Такий своєрідний словничок має стати в пригоді тим, хто щиро прагне подолати одну із небажаних сучасних тенденцій у вживанні здрібніло-пестливих імен як у родинному колі, у спілкуванні друзів, так і в художній літературі, особливо дитячій. "Стандартизація охопила не лише повні форми імен, а й пестливі, на які здавна був багатий наш народ, — пише про цю тенденцію мовознавець Л. Т. Масенко. — Петра кличемо лише Петею, наче не взивали його наші матері Петриком, Петрусем, Петрунею; Юрка, Юрася, Юрасика називаємо лише Юрою; Мишка, Михайлика, Михася — Мишею. Забули й Наталку, Оленку, Ганнусю, Василька, як і загалом більшість таких природних для української мови здрібнілих форм на -ко: Андрійко, Вітько, Сашко, Сергійко, Володько і под. А здавалося б мали поважати цей суфікс, адже саме він утворив найпоширеніший тип прізвищ на -ко і -енко, який став своєрідною візитною карткою українця" (Л. Т. Масенко. Українські імена і прізвища. —К., 1990. —С. 14). Другий розділ — "Українсько-російський та російсько-український словник імен" — складається з двох основних частин: першої — українсько-російської і другої — російсько- української. Реєстрові імена подані напівжирним шрифтом, а відповідники іншої мови — світлим. Для зручності користування Словником у кожній частині теж подані окремо чоловічі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Скрипник, Л.Г., Дзятківська, Н.П. Власні імена людей: словник-довідник.