Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
З ТАБОРОВОГО ЗОШИТА Тільки божевільний може сподіватися на те, що офіційна форма національного життя може щось дати. Усе, що створено на Україні за останні 60 років, поточено бацилою недуги. Як може розвиватися національне дерево, коли йому врубано півкрбчи? Що таке українська історія — без істориків, коли нема ні козацьких літописів, ні історії Руси, ні Костомарова, Марковича, Бантйш-Камёнського, Антоновича, Грушёвського. Яка може бути література, коли вона не має доброї половини авторів? І авторів першокласних — таких, як Винничёнко, Хвильовий, Підмо- гйльний. Ось і маємо прозу колгоспних підлітків — один співучіший за другого, один солодший за другого. З мовою сільської бабусі, яка без «ёнька» слова не вимовить, тобто типову колоніальну літературу-забавку. «Київ — то така прекрасна флора, але ж фауна!» — казав Віктор Некрасов. І як-з ним не погодитися, бачачи цей набір холуїв від літератури, обозних маркітанок естетики, які на національній трагедії шиють собі розмальовані шаровари блаз- нїв-танцюрйстів, що на труні України витанцьовують хвацького гопака. Воістину, сказати легше, аніж бути собою, бо ж ні зубила, ані молотка. (Стус Василь. Вікна в позапростір. К., 1992) поточено бацилою недуги «изъедено (источено) бациллой недуга» літературу-забавку «литературу-;игрушку (развлечение) » блазнів-танцюрйстів «шутов-танцоров» витанцьовують хвацького го- «вытанцовывают разудалый гопака пак» Василь Семёнович Стус A938—1985) Талановитий поет з покоління українських «шістдесятників», людина незламної мужності, виняткової совісті й порядності. Більшу частину свого короткого життя В. С. Стус провів за гратами. Вперше він був заарештований за «антирадянські переконання і незадоволення існуючим в СРСР державним і суспільним устроєм» у 1972 році (звільнений у 1979 році), вдруге — в 1980 році. Помер В. С. Стус у ніч з 3-го на 4-те вересня 1985 року в карцері табору поблизу міста Чусовё Пермської області. 16 листопада 1989 року тіло поета було перевезено на Україну й поховано на Байковому цвинтарі в Києві. 100
|
|
|