Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.

Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня 
Наступна

ВПРАВИ
1. Прочитайте вірш. Знайдіть у ньому окличні речення й визначте,
до якого типу за метою висловлювання вони належать — розповідних,
спонукальних чи питальних.
2. Перетворіть окличні речення з вірша «Княжа гора» Ліни
Костенко на неоклйчні.
3. Побудуйте розповідні, спонукальні та питальні речення, уводячи
до кожного з них словосполучення не йняти віри, світ зав'язати і
товктися, як Марко в пеклі. Порівняйте звичайні й окличні варіанти цих
речень.
4. Поширте спонукальні речення звертанням у кличному відмінку.
Перекладіть речення рідною мовою:
Підійдй-но сюди. Не поспішаймо. Мовчати!
УРОК з
Присудок (Сказуемое)
Сказуемое является центральным членом
предложения. Оно выражает синтаксические значения времени,
наклонения, лица (укр. часу, способу, особи) и подчиняет
себе многие члены предложения. По значению и способам
выражения всю совокупность форм сказуемого в
украинском объединяют в два типа — глагольное и именное
сказуемые (укр. дієслівний та іменний присудки).
Глагольное сказуемое обычно обозначает действие, а
именное— признак, напр.: Він учителював; Він був учитель;
Дівчина сумна. Кроме того, выделяют простое и
составное сказуемое (укр. простий і складений присудки): Ми
співали; Ми продовжували співати; Юнак буде
геологом.
Простое глагольное сказуемое — наиболее типичная
форма сказуемого. Личные формы глагола (укр. особові
форми дієслова), выражая значения времени и
наклонения и реализуя синтаксическую связь с другим главным
членом предложения — подлежащим (укр. підметом), в
наибольшей мере приспособлены для выполнения
функции сказуемого. Простое глагольное сказуемое
употребляется в формах настоящего, прошедшего и будущего
времени (укр. теперішнього, минулого й майбутнього
часу) , а также в формах повелительного и сослагательного
наклонения (укр. наказового й умовного способу): «Щось
мріє гай — Над річкою» (П. Тичина); «Мені снилась
бабуся» (Л. Костенко); «Я візьму той рушник, простелю,
наче долю, В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров»
(А. Малишко); «Славен славний Леонтбвич хай живе в
191

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.