Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
нительным падежом с предлогом над: «Що, власне, кращого є над сніг і сонце?» (М. Рильський) — Что, собственно, есть лучше снега и солнца? 8. Другие особенности выражения дополнения освещаются в следующих уроках (см.: Урок 7. Словосполучення). Володимир Винничёнко УРИВОК З ОПОВІДАННЯ «БАБУСИН ПОДАРУНОК» Саме на клечання в гості з села приїхала бабуся. Від неї смачно пахло житнім хлібом, товстим полотном і ще чимсь, чого Васько ніяк не міг розібрати. Голова бабусі була замотана в велику хустку, а надворі аж горобці обливались потом. З-під тої величезної страшної хустки дивилось малесеньке, поморщене, як печёна картоплина, та добре-дббре личко. Коли бабуся усіх перецілувала, а Васько почоломкав їй руцю, од якої теж пахло житнім хлібом, бабуся вийняла з-за пазухи хустиночку. У хустиночці було щось зав'язано. — Оце тобі, шиночку, гоштйнчика привезла. Розв'язавши хусточку, вона взяла старечими пальцями срібного, зовсім новесенького карбованця * і піднесла його до самих очей Васькбві. Васькбві аж дух забило від такої несподіванки. Цілий карбованець! Та ще ж новенький, блискучий, весь так і грає. Але мама бабусю навіть за руку вхопила. — Та бійтеся бога! Та як можна такому лобуряці такі гроші давати. Оце, господи! Та він же їх зараз на табак та на всяке чортзна-що пустить. Оддай бабусі зараз же! Ну, та бабуся хоч і була замотана в хустку, а показала себе молодчиною. Коли подарувала, так уже нема чого назад лізти. — Е, ні, він хлопчик бравёнький, він шануватиме ба- бусів гоштйнчик, він його берегтиме та на добро пустить. Егё ж, Васю? Шануватимеш? — Шануватиму...— басом сказав Васько, а сам цупко тримав карбованця в кишені в кулаці,— ану, хай тільки спробують одняти. — Ну, гляди ж ти мені, лобуряко, як протратиш гроші, то й додому не навертайся. Поцілуй же руцю бабуні! Васько обережно узяв бабусину руку своєю лівою (бо праву держав з карбованцем у шщені) і чмокнув. Рука * Карбованець — срібна монета за царської Росії. 202
|
|
|