Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
Щепка выпрямилась, задрожала, и в воздухе раздалось: «Дзенн!..» — как струна запела. Медведь наклонил голову и слушает. Старик тоже слушает: хорошо поёт щепка. Замолк звук,— медведь опять за своё: оттянул щепку и пустил. Вечером знакомый колхозник ещё раз проходил мимо избы медвежатника. Старик опять сидел на завалинке со скрипкой. Он пальцем дёргал одну струну, и струна тихонечко пела: «Дзенн!..» Колхозник спросил старика: — Ну что, убил медведя? — Нет,— ответил старик. — Что ж так? — Да как же в него стрелять, когда он такой же музыкант, как и я? И старик рассказал колхознику, как медведь играл на расщеплённом грозой дереве. (Бианки Виталий. Рассказы и сказки. К., 1988) 3. Складіть п'ять речень, у яких прийменник по вимагає місцевого відмінка іменників. Перекладіть ці речення рідною мовою. 4. Визначте, з якими відмінковими формами поєднуються прийменники в конструкціях: Бути в саду, увійти в хату, гостювати в сестри; зустрітися з братом, зійти з вершини, промовляти з годину; сидіти під липою, заїхати під дерева. 5. Прочитайте статтю <<Родовий відмінок часу» Б. Антонёнка- Давидовича. Складіть українською і рідною мовами речення, які б розрізнялися родовим відмінком часу в українській мові і прийменниковими сполуками часу в російській мові. РОДОВИЙ ВІДМІНОК ЧАСУ (РОДИТЕЛЬНЫЙ ПАДЕЖ ВРЕМЕНИ) Українська мова характеризується використанням родового відмінка іменників, щоб означити час. Російська мова знає в таких випадках прийменник із знахідним відмінком іменника: тої ноче—в ту ночь, цього літа — в это лето. Наведемо кілька прикладів із класичної літератури й фольклору: «Одної ночі приснився мені сон» (Марко Вовчок); «А чула ти, що сталося сеї ночі?» (Леся Українка); «...малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани» (С. Васйльченко); «Накрили очі темної ночі, легше в могилі спочинув» (народна пісня). З цього можна зробити висновок, що, йдучи за традицією класикр й живої народної мови, ліпше сказати по- 8 3-255 209
|
|
|