Головна
Гуманітарні
|
Ви переглядаєте книгу:
Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф.
Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.
Сторінка (загалом з 1 до 272):
Попередня
|
|
Наступна |
Ріка мов пояс; лісу смуга; мов повінь, трави піднялись. І знову йде молебень плуга, де війни віяли колись. рілля «пашня» повінь «половодье» смуга «полоса» Богдан-Ігор Антонич A909—1937) Один з найоригінальніших українських поетів першої половини XX століття. Його шлях в українській літературі своєрідний і неповторний. Б.-І. Антонич зумів поєднати в своїй творчості сильний струмінь язичницького світосприймання, що зберігся в селянському середовищі, в якому він виріс, з надбаннями світової культури, вишуканістю й примхливістю нових поетичних форм і прийомів. Серед творчої спадщини Б.-І. Антонича поетичні збірки: «Книга Лёва» A936), «Зелена євангелія» A938), «Привітання життя» A931), «Ротації» A938), драматична поема-бпера «Довбуш». Вірш «Молитва до зір» вміщено в збірці «Книга Лёва», а вірш «Село» побачив світ 1935 року в складі збірки «Три перстені». Ми наводимо нижче уривок з передмови словацького літературознавця Миколи Неврлі до видання творів Б.-І. Антонича «Перстені молодості», яке вийшло у Пря- шеві (Прешові) в 1966 році. На Пряшівщині в Словаччині компактно проживає численне українське населення — земляки поета — лемки% Тут є свої народні школи для українців,, працює український театр, видається література українською мовою. В 30-х роках як символ творчої невмиручості українського народу зродила Західна Україна свого найбільшого після І. Франка поета — Богдана-Ігоря Антонича A909—1937). Як найвизначніший, а може і єдиний український поет-імажинїст, він інтегрально зв'язаний а великою українською поезією 20-х років і її в повній мірі доповнює й збагачує. Глибокій любові Антонича до свого рідного краю, до своєї улюбленої Лемківщини,— хай навіть на кілька століть відсталої й морально скаліченої — можемо завдячувати, що він як випускник польської гімназії не пішов по лінії найменшого спротйву та не відцурався свого народу. В своїй творчості він так п'янкий, як міцне 72
|
|
|