Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
Усе кінчає? Хто б це став потіти, Вгинаючись під тягарем життєвим, Якби не страх перед незнаним чимось У тій незвіданій країні, звідки Ще не вертався жоден подорожній? Миритись легше нам з відомим лихом, Аніж до невідомого спішити; Так роздум робить боягузів з нас, Рішучості природжений рум'янець, Блідою барвою вкриває думка, І збочує величний намір кожен, Імення вчинку^ тратячи. Та досить! Офеліе! В своїй молитві, німфо, Згадай мої гріхи! (Конур Григорій. Друге відлуння. К., 1991) гідності «достоинства» глум часу «насмешку (издевку) навісної «безумной» времени» і край покласти їм борнею «и ярмо гнобителів «иго угнетате- положить им конец в борьбе» лей» сновиддя «сновидения» пиху зухвальців «тщеславие на- перепона «препятствие, прегра- глецов» да» вантаж «груз» подорожній «путник» БАЛАДА ПОЕТИЧНОГО ЗМАГАННЯ В БЛУА (переклав Леонід Первомайський) У спразі гину біля водограю, Зубами біля вогнища січу, Чужинцем в рідному краю блукаю, Німую криком, мовчки я кричу, Я догола зодягнений в парчу, Сміюсь від сліз, від балачок німію, Радію серцем в муках безнадії, В стражданні є "для мене щастя хміль, Жебрак — скарбами світу володію, Скрізь прийнятий, я гнаний звідусіль. Непевний того, в чому певність маю, Я бачу світло, як задму свічу, І знаю тільки те, чого не знаю," Знання химерним випадком вважаю, Зірвавши банк, весь програш я плачу. «Добраніч!» — прокажу, коли задніє, Боюся впасти, лежачи на дні я, Здоровий — почуваю вічний біль, 88 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати Вихованець І. Р., Карпіловська Є. А., Клименко Н. Ф. Вивчаємо українську мову. Розширений курс. Самовчитель.